Стафілокок золотистий

Стафілокок золотистий (Staphylococcus aureus) — куляста грам-позитивна бактерія роду стафілокок. Відкрито 1880 року Александром Огстоном, вперше описано 1884 року Оттомаром Розенбахом.

Зафарбована в несправжні кольори електронна мікрофотографія клітин метицилін-стійкого золотистого стафілокока.

Назву отримала завдяки своєму зовнішньому вигляду під мікроскопом: на відміну від більшості бактерій, які безбарвні, Staphylococcus aureus має золотистий колір, обумовлений пігментами з групи каротиноїдів. Є збудником багатьох інфекцій і захворювань. Очолює список бактерій, якими найчастіше вражаються в медичних установах, у США реєструється понад сто тисяч випадків інфікування цим стафілококом на рік, багато із смертельним результатом.

Від часу відкриття пеніциліну і активного його застосування проти стафілококів, бактерія мутувала і наразі більшість штамів стійкі до цього антибіотика, завдяки наявності у золотистого стафілокока пеніцилінази — ферменту, що розщеплює молекулу пеніциліну. Для боротьби з бактерією широко застосовують метицилін — хімічно модифікований пеніцилін, який пеніциліназа не руйнує. Але вже зустрічаються штами стійкі і до метициліну, тому штами золотистого стафілокока поділяють на метицилін-чутливі та метицилін-стійкі (MRSA), також виділяють ще стійкіші штами: ванкоміцин-резистентний (VRSA) і глікопептид-резистентний (GISA). Серед пацієнтів, вражених метицилін-стійкими штамами, смертність становить 31%. Бактерія має близько 2600 генів і 2,8 мільйона пар основ в своєму геномі, довжина 0,5-1,0 мкм.

Джерела

• http://www.vokrugsveta.ru/telegraph/pulse/279/