Зови́ця (прасл. *zъly), діал. шва́грова[1], шва́ґрова, братова́ — термін свояцтва, сестра чоловіка, родичка, яка з'являється у дружини в шлюбі.

Праслов'янське *zъly (род. відм. *zъlъve) вважають спорідненим з лат. glos («зовиця») і грец. γάλως (так само) і виводять з пра-і.є. *g'(e)lōu̯s («чоловікова сестра», «зовиця»). Сучасна українська форма зовиця походить через проміжні форми зоввиця, золвиця від форми знахідного відмінка (прасл. *zъlъvь)[2].

«Зовичі посиденьки» — субота Масляного тижня.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Швагрова // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.

Посилання

ред.