Відкрити головне меню

Зобенко Олександр Григорович (10 квітня 1923(19230410) — 30 квітня 2005) — український журналіст та літератор.

Зобенко Олександр Григорович
Народився 10 квітня 1923(1923-04-10)
Чорнобаївський район, Черкаська область
Помер 30 квітня 2005(2005-04-30) (82 роки)
Діяльність журналіст

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 10 квітня 1923 року в селянській родині на Полтавщині на хуторі Баталей Старо-Коврайської сільради (нині — Чорнобаївського району Черкаської області). Після зселення з хуторів із 1934 року проживав у селі Вереміївка, звідки родом батьки Григорій Васильович і Пріська Данилівна Зобенько. М'який знак у прізвищі напевно загубили в паспортному відділенні. Перед війною на відмінно закінчив середню школу, та мрії про подальше навчання обірвала війна... Пережив і полон, і окупацію, і втечу із концтабору, і остарбайтерство… Учасник Другої світової війни.

Після демобілізації з 1947 року жив і працював на Прикарпатті — в місті Городенка Івано-Франківської області в редакції райгазети та власкором "Прикарпатської правди".

З 1959 року — на Придніпров'ї, де пов'язав своє життя із Дніпропетровською обласною газетою "Зоря«. Спершу був власкором по Новомосковській зоні, а з 1962 і до виходу на пенсію працював заступником редактора цієї газети.

Член Національної Спілки журналістів України.

Людина творчої вдачі, ентузіаст і правдолюбець О.Г. Зобенко багато зробив для розвитку журналістики в регіоні.

Талановитий літератор, який трудився на журналістській ниві майже шість десятиріч.

Після виходу на пенсію понад два десятиліття Олександр Зобенко активно друкувався в газетах і журналах України, серед них — часописи "Березіль", "Бористен", "Кур'єр Кривбасу", газети "Кримська світлиця ", " Літературне Придніпров'я ", обласна педагогічна "Джерело", "Літературна Україна" та чимало інших.

Співробітничав із ВАТ "Дніпрокнига", підтримував творчі зв'язки із обласною організацією НСПУ. Багато письменників Січеславщини завдячують Олександрові Григоровичу за щирі відгуки та глибокий аналіз нових творів у пресі.

Написав літературний портрет письменника-патріарха Івана Шаповала (в книзі "З любові і муки...") і став упорядником його книги "Козацький батько".

На творчому рахунку О. Зобенка літературний варіант кіносценарію "Плаче кобза... "(Трагедія XX століття).

Підготував рукопис книги оповідань і бувальщин "Срібло на спориші", що є його лебединою піснею… Уважний спостерігач природних див і люблячий Дідусь Овен, як із гумором називав себе за асоціацією зі своїм квітневим гороскопом, Олександр Зобенко видав дві книжечки для дітей — "Тополиний біль" і "Принц — чуйне серце".

Нову, другу книжечку про птахів і звірят "Вухатий мудрагель" Олександр Зобенко уклав самостійно, та до її виходу не дожив... �  

Помер після тяжкої хвороби 30 квітня 2005 року.

НагородиРедагувати

Нагороджений багатьма відзнаками:

найвища журналістська премія "Золоте перо ",

орден "Знак Пошани",

Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР.

ДжерелаРедагувати

  • Зобенко Олександр Григорович [Текст] // Казки рідного краю : рекоменд. покажч. для дітей 1 – 4 кл. / підгот. Л. В. Тараненко, О. Б. Буц, О. Л. Орлова, А. О. Хворостяна; відп. за вип. О. І. Шарабура. — Д. : КЗК «Дніпропетровська обласна бібліотека для дітей», 2014. — С. 35 - 36.


ПосиланняРедагувати