Зобенко Марія Олександрівна

Зобенко Марія Олександрівна (13 березня 1950(19500313) м. Мелітополь, Запорізька область)[1] — сучасна українська письменниця та літературний критик. З 1996 р. - член Національної спілки письменників України. Донька письменника Олександра Зобенка.[1]

Зобенко Марія Олександрівна
Народилася 13 березня 1950(1950-03-13) (71 рік)
м. Мелітополь, Запорізька область
Громадянство УРСР, Україна Україна
Національність українка
Діяльність прозаїк, літературний критик
Alma mater Дніпропетровський університет
Роки активності 1972-наш час
Батько Зобенко Олександр Григорович
Нагороди
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня

БіографіяРедагувати

Марія Зобенко народилася 13 березня 1950 року у Мелітополі. У 1972 р. закінчила Дніпропетровський університет, після закінчення якого працювала у дніпропетровській обласній молодіжній газеті «Прапор юності». У 19831991 рр. – головний редактор газети. Дебютувала у 1989 р. оповіданням у «Прапорі юності».[1]

Видала книгу «Літературні етюди: Читаючи твори земляків у перший рік незалежності України» (Дн., 1993).[1]

Дослідниця творчості О. Гончара, ініціювала видання і написала передмову до 2-том. зібр. «Олесь Гончар, Людина світу, син Дніпра: Вибрані твори» (Дн., 2001). Авторка художньо-біографічного нарису про дніпропетровський період життя і творчості О. Гончара «Провидіння» (г. «Зоря», від 3, 5, 10 квітня 2001), книги «Українське небо Олеся Гончара: Есеї, студії, полеміка» (Л., 2003).[1]

У центрі більшості творів Марії Зобенко – жінка, яка має стати берегинею морального здоров’я нації, ідеалом краси, добра і правди.[1]

Творчість[1]Редагувати

Нагороди та преміїРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Нікуліна Н. На полюсах добра і зла: Про поетичний диптих Марії Зобенко // Вітчизна. 1995. № 11–12;
  • Кононенко Д. Правдиве слово Марії Зобенко // Крим. світлиця. 1999, 9 квіт.;
  • Марія Зобенко. – Цінний внесок в українську Гончаріаду // Січеслав. 2008. Спецвип. «Олесю Гончару – 90».

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати