Знедолені (фільм, 1925)

французький німий чорно-білий кінофільм 1925 року

«Знедолені» (фр. Les Misérables) — французький німий чорно-білий кінофільм, поставлений у 1925 році режисером Анрі Фекуром. Екранізація однойменного роману Віктора Гюго 1862 року.

Знедолені
Les Misérables
Жанрдрама
РежисерАнрі Фекур
ПродюсерЛуї Нальпа, Анрі Фекур, Жан Сапене
СценаристАнрі Фекур
На основіоднойменного роману Віктора Гюго
У головних
ролях
Габріель Габріо
Поль Жорж
ОператориЖорж Лафон, Рауль Обурдьє, Каремін Меробіан, Леон Донно
КомпозиторГуго Різенфельд
КінокомпаніяSociété des Cinéromans
Дистриб'юторPathé
Тривалість359 хв.
Мованімий
КраїнаФранція Франція
Рік1925
Дата виходуФранція Франція: 25 листопада 1925
IMDbID 0016112
РейтингIMDb: 6.9/10 stars
CMNS: Знедолені у Вікісховищі

Синопсис

ред.

Франція, Дінь, 1815 рік. Єпископ Мірієль, добра й милосердна людина, влаштував у своїй резиденції лікарню. Жан Вальжан, що вийшов на волю після 19 років каторги, приходить до мерії міста та пред'являє документи. Він виснажений, його виганяють з двох таверн. Діти кидаються в нього камінням. Він іде у в'язницю, але і там він не потрібен. Якась жінка радить йому постукати у двері монсеньйора Мірієля, який саджає його за свій стіл.

До свого засудження Жан Вальжан, обрубувач гілок, вимушений був годувати сімох дітей своєї овдовілої сестри. З безвиході він вкрав буханець хліба і був засуджений до каторжних робіт у Тулоні. Там він підняв віз, навантажений каменями, і врятував життя людині, що потрапила під колеса. Його богатирську силу примітив наглядач на ім'я Жавер…

В ролях

ред.
 Актор(ка)   Роль 
Габріель Габріо Жан Вальжан
Поль Жорж єпископ Мірієль
Сандра Мілованофф Фантіна / Козетта
Жан Тулю Жавер
Франсуа Розе Маріус Понмерсі
Шарль Бадіоль Гаврош
Жорж Сайяр Тенардьє
Сюзанн Ніветт Епоніна
Рене Карл мадам Тенардьє
Мейлар Жильнорман
Люк Дартаньян Понмерсі (в титрах не вказаний)

Художні особливості

ред.

З усіх інтерпретацій роману Віктора Гюго у кіно стрічка Анрі Фекура найвдаліша. Вона зберігає епічну структуру роману, використовує великі полотна, в яких загальне враження ніколи не стирає окремі деталі, поєднує простоту з величчю[1].

Примітки

ред.
  1. История немого и звукового кино : 1925. Отверженные [Архівовано 24 серпня 2019 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання

ред.