Зерноїд бразильський

вид птахів
Зерноїд бразильський
Самець бразильського зерноїда
Самець бразильського зерноїда
Самиця бразильського зерноїда
Самиця бразильського зерноїда
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Рід: Зерноїд (Sporophila)
Вид: Зерноїд бразильський
Sporophila falcirostris
(Temminck, 1820)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Pyrrhula falcirostris
Посилання
Вікісховище: Sporophila falcirostris
Віківиди: Sporophila falcirostris
EOL: 916007
ITIS: 563081
МСОП: 22723403
NCBI: 256691

Зерноїд бразильський[2] (Sporophila falcirostris) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Мешкає в Південній Америці.

Опис ред.

Довжина птаха становить 11 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова і верхня частина тіла сизувато-сірі, груди і живіт білуваті, на крилах є невеликі білі "дзеркальця". Самиці мають переважно оливково-коричневе забарвлення, нижня частина тіла у них світло-коричнева. У самців дзьоб жовтуватий, у самиць чорнуватий.

Поширення і екологія ред.

Бразильські зерноїди мешкають на південному сході Бразилії (від південної Баїї, Мінас-Жерайсу і Еспіріту-Санту вздовж атлантичного узбережжя до Санта-Катарини, переважно в штатах Ріо-де-Жанейро і Сан-Паулу), а також на півдні Парагваю та на північному сході Аргентини (Місьйонес). Вони живуть в бамбукових заростях Chusquea і Guadua у вологих атлантичних лісах. Зустрічаються на висоті до 1200 м над рівнем моря. Ведуть кочовий спосіб життя. Живляться насінням бамбуку.

Збереження ред.

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція бразильських зерноїдів становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Sporophila falcirostris. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 24 лютого 2022.