Зернолуск товстодзьобий

вид птахів
Зернолуск товстодзьобий
Самець товстодзьобого зернолуска
Самець товстодзьобого зернолуска
Самиця товстодзьобого зернолуска
Самиця товстодзьобого зернолуска
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Рід: Зернолуск (Saltator)
Вид: Зернолуск товстодзьобий
Saltator maxillosus
Cabanis, 1851[2]
Ареал виду
Ареал виду
Посилання
Вікісховище: Saltator maxillosus
Віківиди: Saltator maxillosus
EOL: 915865
ITIS: 562815
МСОП: 22723895
NCBI: 1226202

Зернолу́ск товстодзьобий[3] (Saltator maxillosus) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[4]. Мешкає в Бразилії і Аргентині.

Опис ред.

Довжина птаха становить 21 см, вага 48-54 г. У самців верхня частина голови і спина темні, синьо-сірі. Обличчя, щоки і скроні темно-сірі, над очима білі "брови", під дзьобом чорні "вуса". Шия темно-сіра, підборіддя і горло білуваті або рудуваті. Груди і живіт сіруваті, крила чорнуваті, махові пера мають світлі края, хвіст чорнуватий. Очі темно-карі, лапи сіруваті, дзьоб міцний, темний, біля основи оранжевий. У самиць голова, потилиця і крила мають оливкове забарвлення.

Поширення і екологія ред.

Товстодзьобі зернолуски мешкають на півдні Бразилії (від Еспіріту-Санту до Ріо-Гранде-ду-Сул), на північному сході Аргентини (Місьйонес) і, можливо, також на сході Парагваю. Вони живуть в кронах вологих гірських атлантичних лісів та на узліссях. Зустрічаються парами, на висоті від 900 до 2200 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться переважно листям, а також плодами[5]. Гніздо чашоподібне, зроблене з корінців і сухого листя. В кладці 2-3 блакитнуватих яйця, поцяткованих чорнуватими плямками.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Saltator maxillosus. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 4 березня 2022.
  2. Jean Cabanis. «Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt.». „Museum Heineanum”. Tom I. Theil, die Singvögel enthaltend, s. 142, 1850–1851. R. Frantz. doi:10.5962/bhl.title.112135. 
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 04 березня 2022.
  5. Erik S. Munson & W. Douglas Robinson. Extensive Folivory by Thick-Billed Saltators (Saltator Maxillosus) in Southern Brazil. „The Auk”. 109 (4), ss. 917–919, 1992.