«Газпром-Арена»[1] (також відомий як «Зеніт-Арена», «Стадіон Санкт-Петербург», «Хрестовський стадіон») — стадіон на Хрестовському острові у Петроградському районі Санкт-Петербурга. Розташовується арена на місці демонтованого[2][3] стадіону імені С. М. Кірова — пам'ятки архітектури федерального значення[4][5][6]. Автором проекту був японський архітектор Кісьо Курокава.

«Газпром-Арена»
Країна  Росія
Розташування Санкт-Петербург, Росія
Координати 59°58′22″ пн. ш. 30°13′13″ сх. д. / 59.97295300002777196° пн. ш. 30.22053300002777831° сх. д. / 59.97295300002777196; 30.22053300002777831Координати: 59°58′22″ пн. ш. 30°13′13″ сх. д. / 59.97295300002777196° пн. ш. 30.22053300002777831° сх. д. / 59.97295300002777196; 30.22053300002777831
Побудовано 20072016
Відкрито 2017
Власник Санкт-Петербург
Оператор Зеніт
Ціна $1,1 млрд.— $1,4 млрд.
Архітектор Кісьо Курокава
Команда (-и) Зеніт
Види спорту футбол
Вміщує 68 134, на час концертних заходів - 80 000
Вебсайт piterarena.com

Мапа
Газпром-Арена у Вікісховищі

Будівництво стадіону розпочалося в 2007 році. Офіційно об'єкт введений в експлуатацію 29 грудня 2016[7][8].. Спочатку було заявлено, що будівництво стадіону обійдеться в 6,7 млрд рублів, але згодом ця сума зросла до 43 млрд рублів (за іншими даними, до 50,8 мільярдів рублів[9]). На початок 2020-х стадіон — найдорожчий в Росії[10].

На стадіоні проходили матчі Кубка конфедерацій 2017[11] і чемпіонату світу з футболу 2018 року[12].

До 8 грудня 2018 року стадіон носив назву «Санкт-Петербург»[13][14][15].. 15 лютого 2018 року уряд Санкт-Петербурга і ТОВ «Зеніт-Арена» (дочірня компанія АТ «Футбольний клуб „Зеніт“») підписали угоду про передачу прав на повноцінне користування стадіоном[16][17], а 18 травня ними було підписано акт приймання-передачі споруди, в результаті чого стадіон перейшов в управління футбольного клубу «Зеніт» терміном на 49 років[18]

На стадіоні відсутні легкоатлетичні доріжки, він призначений тільки для проведення футбольних матчів.

У вересні 2019 року УЄФА оголосив про те, що фінал Ліги чемпіонів в 2022 році пройде на стадіоні «Хрестовський»[19].

Основні техніко-економічні показники ред.

Стадіон має 9 поверхів, 4 сходинково-ліфтових блоки, а його висота від землі до даху становить 75 метри (від землі до завершення з урахуванням пілонів — 110 метрів). Загальна площа всіх приміщень складає 287,68 тис. м². Футбольне поле — 9 840 м², а загальна маса — 7000 тонн. Його викочують встановлені з північного та південного боку спеціальні колісні трактори. Для викочування поля на стадіон або назад з нього потрібно близько 4 годин (стадіон має два в'їзди на поле). На будівництво стадіону було витрачено 486 000 м³ бетону і 32 000 тонн сталі. Загальна площа даху стадіону становить 71 000 м² при діаметрі 286 метрів, причому її центральна частина — розсувні, розміром 224 × 92 м, з двох стулок. На засувку і відкриття стулок даху відводиться 40 хвилин[20]. При повністю розставлених стулках розмір просвіту становить 190 × 90 метрів. Розсування/засув займає 15 хвилин[21]..

Примітки ред.

  1. https://fc-zenit.ru/news/2018-12-08-stadion-na-krestovskom-ostrove-poluchil-nazvanie-gazprom-arena.htm
  2. Офіційний сайт адміністрації Санкт-Петербурга. Архів оригіналу за 12 вересня 2009. Процитовано 23 грудня 2010. 
  3. Стадіону Кірова більше немає
  4. Зносити не можна реконструювати. Архів оригіналу за 19 жовтня 2011. Процитовано 23 грудня 2010. 
  5. Ігровий майданчик. Архів оригіналу за 12 вересня 2009. Процитовано 23 грудня 2010. 
  6. Макети малої дальності
  7. Стадион на Крестовском ввели в эксплуатацию. — «Госстройнадзор» 29 декабря 2016 года выдал разрешение на ввод стадиона в эксплуатацию, рассказал журналистам губернатор Георгий Полтавченко. Петербургская интернет-газета «Фонтанка.ру» // fontanka.ru (29 декабря 2016 года)
  8. Стадион «Санкт-Петербург» (после ЧМ-2018 стадион будет называться «Крестовский»). Информация о стадионе, ходе строительства и датах проведения матчей ЧМ-2018. [Архівовано 2018-06-20 у Wayback Machine.] Независимый новостной сайт, посвящённый Чемпионату мира по футболу 2018 года // ru2018.org
  9. Антонина Асанова (10 січня 2017). Стадион дорос до 48. — На строительство стадиона на Крестовском потратили 48 млрд за 10 лет. «Фонтанка» посчитала, используя официальные источники (рос.). Петербургская интернет-газета «Фонтанка.ру» // fontanka.ru. Процитовано 11 липня 2017. 
  10. «Санкт-Петербург Арена»: особенности САМОГО ДОРОГОГО стадиона ЧМ
  11. Кубок Конфедераций пройдёт в Санкт-Петербурге. Стадион будет готов в срок. // piterarena.com. 5 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016. 
  12. Строительство арен ЧМ-2018 будут транслировать веб-камеры. // runews24.ru. 20 червня 2013. 
  13. Чемпионат мира по футболу FIFA 2018 в России™. Стадион «Санкт-Петербург». История, дизайн, наследие, факты и цифры. FIFA.com. Архів оригіналу за 18 червня 2017. Процитовано 21 червня 2017. 
  14. Кубок Конфедераций FIFA 2017 в России. Стадион «Санкт-Петербург». Матч Россия — Новая Зеландия (2:0). FIFA.com. 17 червня 2017. Архів оригіналу за 22 червня 2017. Процитовано 21 червня 2017. 
  15. Директор FIFA ван Бастен: «Стадион „Санкт-Петербург“ — великолепен». Фонтанка.ру. 16 червня 2017. Процитовано 21 червня 2017. 
  16. Стадион «Санкт-Петербург» передан во владение «Зениту». // vesti.ru (15 февраля 2018 года)
  17. «Зенит» на 49 лет заполучил новый стадион в Петербурге. ИА REGNUM (рос.). Процитовано 25 червня 2018. 
  18. Стадион «Санкт-Петербург» перешёл в управление футбольного клуба «Зенит». — Акт приёмки-передачи сооружения 18 мая 2018 года подписали дочерняя компания сине-бело-голубых «Зенит-Арена» и Правительство Санкт-Петербурга. Официальный сайт ФК «Зенит» (Санкт-Петербург) // fc-zenit.ru (22 мая 2018 года)
  19. Фінал Ліги чемпіонів-2021 пройде в Санкт-Петербурзі, 2022 — у Мюнхені, 2023 — в Лондоні
  20. Белов О. Глобальная энергия на Крестовском острове // Санкт-Петербургские ведомости. — 2019. — 19 сент.
  21. Стадион «Санкт-Петербург». Технические параметры. Официальный информационный портал города-организатора Санкт-Петербурга по подготовке к Чемпионату мира по футболу FIFA 2018 в России™ Администрации Санкт-Петербург. Архів оригіналу за 11 червня 2018. Процитовано 1 червня 2018. 

Посилання ред.