Звід (право)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Звід.

Звід (дав.-рус. сводъ) — один з найдавніших інститутів звичаєвого права, друга стадія досудового процесу в Київській Русі. Позивачі самі рухали всі процесуальні дії. Позивач, який знайшов свою річ і не міг відразу її повернути собі, звертався до того, хто нею володів, з вимогою «пойди на свод кде есть взял». Відповідач повинен був вказати, у кого придбав украдену річ. Звід продовжувався доти, доки не відшукували людину, що не могла пояснити, яким чином украдена річ потрапила до неї. Така людина визнавалася злодієм з усіма наслідками.

Посилання ред.

Звід [Архівовано 29 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.