Відкрити головне меню

Збі́гнєв Ку́ртич (пол. Zbigniew Kurtycz; 16 травня 1919, Львів — 30 січня 2015[1], Варшава) — польський співак, гітарист і композитор.

Збігнєв Куртич
пол. Zbigniew Kurtycz
Зображення
Збігнєв Куртич.
Основна інформація
Дата народження 16 травня 1919(1919-05-16)
Місце народження Львів
Дата смерті 30 січня 2015(2015-01-30) (95 років)
Місце смерті Варшава
Поховання Повонзківський цвинтар
Громадянство Польща Польща
СРСР СРСРПольща Польща
Національність поляк
Професія співак, гітарист, композитор
Інструменти гітара
Жанр джаз, рок-н-рол, авторська пісня, естрада
Нагороди
Орден Відродження Польщі (Великий Хрест)
Хрест Заслуги (Польща)
Заслужений діяч культури Польщі
Файли у Вікісховищі?

ЖиттєписРедагувати

Народився в сім'ї Мечислава Куртича — диригента львівського оркестру мандоліністів «Hejnał» («Гейнал»).

Спочатку навчався від батька гри на скрипці, але згодом вибрав головним інструментом гітару. Виступав у багатьох музичних групах.

Був гравцем львівського футбольного клубу «Погонь» і 1937 року в його складі здобув друге місце на чемпіонаті Польщі з футболу серед юніорів.

За радянських часів виступав у львівському театрі-ревю Фелікса Конарського «Ref-Rena» («Реф-Рена», тобто «При-Спів»)[2].

Разом із художнім ансамблем Третьої карпатської стрілецької дивізії був у складів Другого польського корпусу Владислава Андерса[3].

У 1946 році Куртич повернувся до Польщі. Співав джазові, рок-н-рольні й естрадні твори. Його найбільшим хітом стала пісня «Cicha woda» («Тиха вода»), яку як автор музики виконав першим[4]. Українською мовою ця пісня відома під назвою «Диво річка» на слова Володимира Мельникова, яку виконує Людмила Бурміцька.[5] Куртич написав музику, зокрема, до пісень «Jadę do ciebie tramwajem» («Їду до тебе трамваєм», слова Януша Одровонжа) і «Wołam cię» («Гукаю до тебе», слова М. Валевського). З 1966 року він виступав у дуеті з дружиною Барбарою Дунін. Збігнєв Куртич співпрацював з Польським радіо, виступав у програмі «Podwieczorek przy mikrofonie» («Підвечірок біля мікрофона»), записав кілька альбомів, виступав за кордоном. Після смерті вокаліста Юліана Штатлера керував варшавською музичною кав'ярнею «Pod Gwiazdami» («Під зірками»)[4].

Збігнєв Куртич помер 30 січня 2015 року. Похорон відбувся 5 лютого 2015 у Варшаві. Музиканта поховали в колумбарії на Повонзківському цвинтарі.

Нагороди і відзнакиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Zbigniew Kurtycz. Nekrologi (pl). wyborcza.pl. 2015-02-04. Процитовано 2015-02-09. 
  2. Grzegorz Hryciuk, Polacy we Lwowie 1939—1944, Warszawa 2000, s. 112.
  3. Fonosfera. Historia muzyki w Polsce — rok 1958. Архів оригіналу за 4 березень 2016. Процитовано 28 листопад 2015. 
  4. а б Dąbrowski, Wojciech. Zbigniew Kurtycz. Spotkania z piosenką. Процитовано 2012-11-28. 
  5. Сайт «Українські пісні», біографія Збігнева Куртича
  6. Głos Festiwalu 6/2006, 4 listopada 2006
  7. Monitor Polski, 2000, № 5, поз. 99
  8. Medale zasłużony kulturze "Gloria Artis" dla wybitnych polskich artystów. mkidn.gov.pl. 14 grudnia 2007. 

ДжерелаРедагувати