Зборовський Олег Володимирович

український футболіст

Оле́г Володи́мирович Зборо́вський (нар. 31 березня 1982, Малин, Житомирська область) — український футболіст-універсал, найбільше відомий як форвард збірної України з пляжного футболу, найкращий її бомбардир з 2010 року. Гравець клубів вищої ліги українського чемпіонату з пляжного футболу, ПФК «Динамо» (Москва).

Ф
Олег Зборовський
Олег Зборовський
Олег Зборовський
Особисті дані
Повне ім'я Олег Володимирович Зборовський
Народження 31 березня 1982(1982-03-31) (42 роки)
  Малин
Зріст 168 см
Вага 68 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція нападник, універсал
Інформація про клуб
Поточний клуб Росія ПФК «Динамо» (Москва)
Юнацькі клуби
Україна ДЮСШ смт. Бородянка
Україна «Борисфен» (Бориспіль)
Україна «Княжа» (Щасливе)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1999—2000 Україна «Папірник» 1 (0)
2003 Україна «Система-КХП» 1 (0)
2006 Україна «Металург» (Малин) (ААФУ)
2009 Україна «Зеніт» (Боярка) (ААФУ)
2014 Україна «Європак» (амат.)
2016 Україна «Коростень» (амат.)
2017—2019 Україна «Полісся» (Ставки) (амат.)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб І (г)
2006—2007 Україна «Авангард» (Радомишль) ? (13)
2014—2016 Україна «ХІТ» ? (16)
2017—2018 Україна «Skidka» 0 (0)
Професіональні клуби (пляжний футбол)
Роки Клуб І (г)
2007 Україна «Плесо» (Київ) 2 (0)
2008 Україна «БРР» (Київ) 17 (10)
2009–2012 Україна «Майндшер» (Київ) ? (?)
2013 Україна «Артур М'юзік» (Київ) ? (?)
2013 Росія ПФК «Динамо» (Москва) ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2010— Україна Україна 87 (104)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 28 серпня 2018.

Біографія ред.

Почав займатися футболом в бородянській ДЮСШ. Перший тренер — Григорій Потапович Гончаренко[1]. У другій половині 1990-х почав займатися у команді «Борисфен». З командою «Княжа» (Щасливе) учасник дитячо-юнацького чемпіонату (1998—1999). Пізніше грав за аматорські команди Київщини й Житомирщини. Виступав у чемпіонаті України з футзалу в складі команди «Авангард» (Радомишль).

Здобув технічну освіту, служив у Збройних Силах (у спорт.роті). Одружений, має доньку.

Пляжний футбол ред.

Після паузи в футбольних змаганнях запрошений в команду «Плесо» (Київ), бронзовий призер чемпіонату України 2007[2]. Наступного року захищав кольори новоствореного столичного клубу «БРР», в якому грали також легіонери з Бразилії — чемпіони світу. В фінальній грі саме Зборовський забив переможний м'яч (4:3 проти «Майндшера»), таким чином, вперше ставши чемпіоном України[3]. В сезоні 2009 уже в складі «Майндшера» стає чемпіоном України, одним з трьох найкращих бомбардирів і найціннішим гравцем турніру[4] У У 2010 та 2011 році віце-чемпіон країни в складі київського клубу «Майндшер»[5]. Сезон 2012 став останнім для команди «Майндшер» і попри завершення фінансування, «золотим». У фінальному матчі Олег Зборовський зробив дубль і знов став найкращим бомбардиром турніру[6].

В кінці 2000-х залучається в національну збірну з пляжного футболу. Чемпіон Європи 2010, учасник чемпіонату світу 2011 (забив по м'ячу в ворота збірних Бразилії та Японії), інших турнірів.

У сезоні 2013 року виступав одночасно за київський клуб «Артур М'юзік» і ПФК «Динамо» (Москва). В складі київської команди вчетверте став чемпіоном України (на фото тримає нагороду найкращого бомбардира чемпіонату).

Нагороди і досягнення ред.

Примітки ред.

  1. "Легіон" - переможець Меморіалу Гончаренків 2019 року!. Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 23 грудня 2019.
  2. Згадка про перемогу «Плеса» в грі за третє місце — новина на сайті ФФУ за 2007 р. Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 4 вересня 2013.
  3. Звіт про перебіг ЧУ-2008 на сайті ФФУ. Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 4 вересня 2013.
  4. Звіт про перебіг ЧУ-2009 на сайті ФФУ. Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 4 вересня 2013.
  5. Звіт про фінальний матч національного чемпіонату 2011 на сайті АПФУ. Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 4 вересня 2013.
  6. Звіт про фінал чемпіонату 2012 на сайті АПФУ. Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 4 вересня 2013.
  7. Там, де Олег Зборовський - там золото

Джерела ред.