Захаренко Вячеслав Володимирович
Вячеслав Володимирович Захаренко (іноді ім'я помилково пишеться як В'ячеслав[a], нар. 1962) — український радіоастроном, директор Радіоастрономічного інституту НАНУ (з 2017), член-кореспондент НАНУ, лауреат Державної премії України (2018)[1] і Премії НАНУ ім. С. Я. Брауде (2016)[2].
| Вячеслав Володимирович Захаренко | |
|---|---|
| Народився | 31 липня 1962 (61 рік) Харків |
| Місце проживання | Харків |
| Країна |  Україна |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | ХНУРЕ |
| Галузь | радіоастрономія |
| Заклад | Радіоастрономічний інститут НАНУ, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна |
| Посада | директор Радіоастрономічного інституту НАНУ |
| Вчене звання | старший науковий співробітник |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
| Нагороди |  Премія ім. С. Я. Брауде (2016) |
Біографія
ред.Народився у Харкові 31 липня 1962 року. 1984 року закінчив Харківський інститут радіоелектроніки[3].
На початку 1990-х років спільно з Олександром Коноваленком і Сергієм Степкіним був одним з творців Гігантського українського радіотелескопа (ГУРТ)[3].
1998 року в Головній астрономічній обсерваторії НАНУ[3] захистив дисертацію кандидата технічних наук за спеціальністю «Астрономічні інструменти та прилади»[4]. Тема дисертації — «Розробка широкосмугових перешкодозахищених малошумлячих підсилювачів для великих радіоастрономічних антенних граток»[3]. 2007 року здобув наукове звання старшого наукового співробітника[4]. 2013 року в Харківському університеті захистив дисертацію доктора фізико-математичних наук «Імпульсне та спорадичне радіовипромінювання об'єктів Галактики на декаметрових хвилях» за спеціальністю «астрофізика, радіоастрономія»[3].
Працював провідним науковим співробітником в Радіоастрономічному інституті НАНУ. З 2017 обіймає посаду директора цього інституту[4]. Також працює в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна[3].
2018 року був обраний членом-кореспондентом Національної академії наук України. В НАНУ є членом Ради з космічних досліджень (з 2019) і заступником академіка-секретаря відділення фізики і астрономії (з 2020)[4].
Відзнаки
ред.- 2016 — Премія НАНУ імені С. Я. Брауде за відкриття радіовипромінювання від блискавок на Сатурні та від космічних атомів вуглецю у станах з головним квантовим числом більше 1000 (спільно з С. В. Степкіним і О. М. Ульяновим)[2].
- 2018 — Державна премія України в галузі науки і техніки за цикл робіт «Радіовипромінювання Всесвіту на декаметрових хвилях» (спільно з 7 співавторами)[1].
Виноски
ред.- ↑ В паспорті Захаренка вжито нетрадиційний варіант написання цього імені: «Вячеслав», без апострофа. Таке саме написання використовується на сайтах Радіоастрономічного інституту, НАНУ і Державної премії
Примітки
ред.- ↑ а б Державні премії України і в галузі науки і техніки 2018 року. Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. Процитовано 8 квітня 2023.
- ↑ а б Цибань В. О. Лауреати Золотої медалі імені В. І. Вернадського та премій імені видатних учених України Національної академії наук України 2017 року. — Видавничий дім «Академперіодика» НАН України, 2017. — 30 с.
- ↑ а б в г д е Захаренко В'ячеслав Володимирович. Ukrainian Virtual Observatory. Процитовано 8 квітня 2023.
- ↑ а б в г Захаренко Вячеслав Володимирович. Національна академія наук України. Процитовано 8 квітня 2023.
Посилання
ред.- Захаренко Вячеслав Володимирович. Національна академія наук України. Процитовано 8 квітня 2023.
- Захаренко В'ячеслав Володимирович. Ukrainian Virtual Observatory. Процитовано 8 квітня 2023.
- Національне надбання: радіотелескоп під Харковом. Укрінформ. Процитовано 8 квітня 2023.
- Белей, Лесь. Космічна цивілізаційна відстань. Куншт. Процитовано 8 квітня 2023.
- Vyacheslav V. Zakharenko в бібліографічній базі даних Scopus.
(необхідна підписка) - Публікації за ім'ям: Zakharenko Vyacheslav V. індексовані Google Scholar, сервісом Google
