Відкрити головне меню

Коноваленко Олександр Олександрович
Народився 27 лютого 1951(1951-02-27) (68 років)
Харків
Місце проживання Харків
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність фізик
Alma mater Харківський інститут радіоелектроніки
Сфера інтересів астрофізика і радіоастрономія
Заклад Радіоастрономічний інститут НАН України
Вчене звання академік НАН України
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник С. Я. Брауде
Член НАН України
Нагороди
Заслужений діяч науки і техніки України Державна премія СРСР

Коноваленко Олександр Олександрович (нар. 27 лютого 1951) — український вчений в галузі астрофізики і радіоастрономії, доктор фізико-математичних наук (1984), академік НАН України (2003), заслужений діяч науки і техніки України.

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 27 лютого 1951 року в місті Харків.

У 1973 році закінчив Харківський інститут радіоелектроніки за спеціальністю «радіотехніка».

З 1973 по 1979 роки працював інженером Інституту радіофізики та електроніки АН УРСР.

У 1979–1985 роках — молодший науковий співробітник ІРЕ АН УРСР.

У 1986–1987 роках — провідний науковий співробітник Радіоастрономічного інституту.

У 1988–2006 роках — завідувач науково-дослідного відділу Радіоастрономічного інституту.

З 2007 року — керівник відділення низькочастотної радіоастрономії — заступник директора з наукової роботи Радіоастрономічного інституту.

Наукова діяльністьРедагувати

У коло основних наукових інтересів О. О. Коноваленка входять: низькочастотна радіоастрономія, фізика міжзоряного середовища, атомна радіоспектроскопія, методи високочутливих та завадостійких радіоастрономічних досліджень.

Він вперше в світі виявив у космічному просторі декаметрове випромінювання збуджених атомів вуглецю в рекомбінаційних лініях гранично низьких частот, що відкрило нові можливості у діагностиці міжзоряного середовища і дозволило йому розробити реалістичну модель фізичного стану міжзоряного світу. Під його керівництвом і при його безпосредній участі був виконаний великий обсяг комплексніх спостережень низькочастотного випромінювання різноманітних об'єктів Всесвіту, що дозволило виявити нові фізичні ефекти і явища і розвинути пріоритет України у цій актуальній галузі фундаментальної науки.

Коноваленко О. О. є одним із ініціаторів і провідних творців програми комплексної модернізації апаратних засобів створеного в інституті радіотелескопу УТР-2 з використанням найсучасніших інформаційних технологій і новітньої елементної бази. Завдяки його визначному особистому внеску в реалізацію цієї програми УТР-2 став найдосконалішим декаметровим радіотелескопом у світі, що дозволило Україні зайняти провідне місце у галузі низькочастотної радіоастрономії. Разом з системою інтерферометрів УРАН радіотелескоп УТР-2 включено до переліку наукових об'єктів, які становлять національне надбання України, а Коноваленко О. О. — головний хранитель цих об'єктів.

О. О. Коноваленко організував широке міжнародне наукове співробітництво з провідними радіоастрономічними установами Росії, США, Франції, Австрії, Голландії, Німеччини, Швеції, Індії. На радіотелескопі УТР-2 за участі закордонних вчених виконана велика кількість міжнародних проектів в рамках міжнародних договорів і грантів наукових фондів.

О. О. Коноваленко — визнаний лідер Харківської наукової школи низькочастотної радіоастрономії, заснованої академіком НАН України С. Я. Брауде. Він є заступником академіка-секретаря Відділення фізики і астрономії НАН України, членом ряду спеціалізованих вчених рад з захисту дисертацій, головою експертної ради з астрономії ВАК України. Заступник головного редактора журналу «Радиофизика и радиоастрономия», член Міжнародного астрономічного союзу, Європейської астрономічної спілки, голова комісії національного комітету України УРСІ.

Нагороди і почесні званняРедагувати

ВшануванняРедагувати

На честь науковця названо астероїд 18121 Коноваленко[4].

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • «Вісник НАН України» — 2001, № 2.

ПосиланняРедагувати