Засіб вимірювальної техніки
За́сіб вимі́рювальної те́хніки (ЗВТ) — технічний засіб, який застосовується під час вимірювань фізичних величин і має нормовані метрологічні характеристики[1].
Згідно з новим Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», що набрав чинності 1 січня 2016 року, засоби вимірювальної техніки — засоби вимірювань, вимірювальні системи, матеріальні міри, стандартні зразки та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об'єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності[2].
Види ред.
- Тип засобу вимірювальної техніки
- сукупність засобів вимірювальної техніки одного і того ж призначення, які мають один і той же принцип дії, однакову будову та виготовлені за однією і тією ж технічною документацією.
До засобів вимірювальної техніки відносяться засоби вимірювань та вимірювальні пристрої[1].
Засоби вимірювань ред.
- Засіб вимірювань
- засіб вимірювальної техніки, який реалізує процедуру вимірювань, має нормовані метрологічні характеристики, котрий відтворює та (або) зберігає одиницю фізичної величини, розмір якої приймається сталим в межах визначеної похибки протягом визначеного інтервалу часу.
За конструктивним виконанням засоби вимірювань поділяються на:
- міри фізичних величин;
- вимірювальні прилади;
- вимірювальні перетворювачі;
- вимірювальні установки;
- інформаційно-вимірювальні системи;
- вимірювальний комплекс
- вимірювально-обчислювальні комплекси.
Вимірювальні пристрої ред.
- Вимірювальний пристрій
- засіб вимірювальної техніки, у якому виконується лише одна із складових частин процедури вимірювання. Наприклад: перетворення, масштабування, порівняння, обчислення сигналу чи інші операції із сигналом.
Метрологічні характеристики ЗВТ ред.
- Метрологічні характеристики
- це характеристики властивостей засобу вимірювань, які нормуються для визначення результату вимірювання і його похибок[1].
До основних метрологічних характеристик відносяться:
- градуювальна характеристика;
- похибка засобу вимірювальної техніки;
- чутливість;
- варіація показів;
- розмах показів;
- ціна поділки шкали;
- діапазон вимірювань;
- динамічні характеристики (перехідна та імпульсна перехідна функції, амплітудні і фазові характеристики, передавальна функція) тощо.
Особливості застосування ред.
Засоби вимірювальної техніки в законодавчо регульованій сфері можуть застосовуватися, якщо вони відповідають вимогам щодо точності, встановленим для цих засобів, у певних умовах їх експлуатації.
Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, випускати з виробництва та ремонту та пускати у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.
Засоби вимірювальної техніки, на які не поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється випускати з виробництва та ремонту лише за умови, якщо вони пройшли калібрування або метрологічну атестацію.
З метою систематизації і раціонального підходу до розробки і використання засобів вимірювальної техніки при автоматизації виробництва побудована Державна система промислових приладів і засобів автоматизації (ДСП)[3], в основу якої покладені визначені системотехнічні принципи.
Примітки ред.
- ↑ а б в ДСТУ 2681-94 Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологія. Терміни та визначення.
- ↑ Про метрологію та метрологічну діяльність: Верховна Рада України; Закон від 05.06.2014 № 1314-VII. Архів оригіналу за 28 квітня 2015. Процитовано 11 липня 2014.
- ↑ ГОСТ 12997-84 Изделия ГСП. Общие технические условия.
Див. також ред.
Література ред.
- Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність»
- Цюцюра В. Д., Цюцюра С. В. Метрологія та основи вимірювань. Навч. посіб. — К.: Знання-Прес, 2003. - 180 с. — (Вища освіта XXI століття) ISBN 966-7767-39-6
- Головко Д. Б., Рего К. Г., Скрипник Ю. О. Основи метрології та вимірювань: Навчальний посібник. — К.: Либідь, 2001. - 408 с. ISBN 966-06-0195-6