«Занулення»[1] (англ. Count Zero) — науково-фантастичний роман канадського письменника-фантаста Вільяма Ґібсона, вперше опублікований 1986 року. Це другий твір трилогії «Кіберпростір», яку відкрив «Нейромант» (1984) і завершує «Мона Ліза стрімголов»[2] (1988). Як і решта книг трилогії, роман є одним із ранніх зразків і класикою жанру кіберпанк.

«Занулення»
Автор Вільям Гібсон
Назва мовою оригіналу англ. Count Zero
Країна США США
Мова американська англійська
Серія «Кіберпростір»
Жанр кіберпанк і наукова фантастика
Укр. видавництво Видавництво
Видавництво Віктор Голланц Лтд
Видано січень 1986
Видано українською 2021
Перекладач(і) Олександр Стукало, Ольга Любарська
Попередній твір Нейромант
Наступний твір Мона Ліза стрімголов

Перші глави роману були надруковані у Журналі Айзека Азімова в січні 1986 (100-й випуск). Обкладинку січневого випуску журналу, присвячену твору Гібсона, створив Хісакі Ясуда, чорно-білі ілюстрації створив Г. К. Поттер. Наступні частини твору виходили в лютневому і березневому випусках.

Назва твору ред.

Назва книги повторює псевдонім головного героя, Боббі Ньюмарка. В англомовній назві Гібсон вживає гру слів: «Count» означає «граф» і «рахунок», «відлік», що відсилає до програмістського терміну переривання на рахунок «0» чи «нульовий відлік» (count zero interrupt).

Структура та стислий сюжет ред.

Дія роману відбувається через сім років після подій «Нейроманта». Кіберпростір назавжди змінився внаслідок подій описаних у першому романі, проте пояснення нових явищ не має ніхто. Потужні транснаціональні корпорації, Маас Біолабс і Хосака, ведуть боротьбу за контроль над потужною новою технологією (біочіпи), за допомогою хакерів у матриці, шпигунів і бойовиків.

Як і в інших творах, Гібсон застосовує чергування коротких глав, у яких розвиваються сюжетні лінії з окремими центральними персонажами, що поступово сходяться до розв'язки твору.

Лінія перша: Тернер, корпоративний найманець, працюючи на Хосаку, керує операцією проти її конкурентів, маючи на меті допомогу у втечі Мітчела, блискучого вченого, біохакера з корпоративного містечка-фортеці Маас Біолабс, побудованого на столовій горі десь в пустелі Аризони. Операція приносить багато сюрпризів і Тернер, не знаючи, кому можна довіряти крім себе самого, починає власну гру. Йому допомагає брат (вчений-відлюдник), донька та водночас піддослідна Мітчела, невідомі сили з матриці. Його мандрівка веде з південного заходу США на Східне узбережжя.

Лінія друга: в нудному містечку десь у Нью-Джерсі молодий хакер, Боббі Ньюмарк, само-названий «Графом Нуль», отримує з чорного ринку до-тестове програмне забезпечення та дивом виживає при спробі його використання. Розслідування того, що спричинило це диво, стає головним рушієм цієї лінії. Тут дії вуличних банд переплітаються з інтересами корпорацій, а кіберпростір виявляється населеним істотами подібними до божків вуду. Як мінімум одна з мрій Боббі — вирватися з рідного містечка — справджується, він прямує в Мурашник, мегаполіс, що розрісся від Нью-Йорка до Вашингтону.

Лінія третя: Марлі Крушкова, колишня власниця галереї мистецтв завербована мульти-мільярдером, затворником і покровителем мистецтв, щоби знайти невідомого творця серії футуристичних шкатулок в стилі робіт Джозефа Корнелла. Її пригоди стартують у Західній Європі, сповнені елегантних загадок і особистих жертв вони несподівано приводять на місце розв'язки дії «Нейроманта». Чи зможе вона протистати всесиллю свого працедавця — залежить від неї, але чи буде він переможений і виживе вона — вирішується в кіберпросторі.

Всі сюжетні лінії поєднуються темами пошуку безсмертя, змін кіберпростору під впливом автономних штучних інтелектів, долі приватного та корпоративного капіталу, всесилля кланів, банд і корпорацій при майже повному безсиллі національних урядів, цифровій та біологічній технології, приватній космонавтиці, відродженню культурних феноменів (як культ вуду або мистецтво ручної роботи) в цифровій епосі.

Відзнаки ред.

Роман був номінований на премії Locus та British Science Fiction 1986 року,[3] а також Hugo та Nebula 1987.[4][5][6]

Українське видання ред.

«Видавництво» у 2021 році видали продовження «Нейроманта» під назвою «Занулення».[7] Переклад здійснює з англійської Ольги Любарської, редактор Олександр Стукало, оформлення Стронґовського, коректорка Марина Гетманець.

Примітки ред.

  1. Також можуть зустрічатися неофіційні переклади як «Граф Нуль» «Нульовий відлік».
  2. Вільям Ґібсон, «Мона Ліза стрімголов» — купити у «Видавництві». Видавництво «Видавництво» (укр.). Процитовано 11 серпня 2023.
  3. 1986 Award Winners & Nominees. Worlds Without End. Архів оригіналу за 11 квітня 2016. Процитовано 17 липня 2009.
  4. Nebula Awards, 1987. Locusmag.com. 2 травня 1987. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 1 лютого 2012.
  5. Hugo Awards, 1987. Thehugoawards.org. 1 вересня 1987. Архів оригіналу за 2 березня 2009. Процитовано 1 лютого 2012.
  6. 1987 Award Winners & Nominees. Worlds Without End. Архів оригіналу за 22 березня 2012. Процитовано 17 липня 2009.
  7. Що читати? 21 книга, на яку ми чекаємо у 2021 році. The Village Україна. 2 грудня 2020. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.

Посилання ред.