Відкрити головне меню

За́мок Бо́дулів (угор. Bodoló vár, Бодоловвар) — замок, один з найменш відомих фортифікаційних укріплень Закарпатської області. Розташований між селом Сільце і містом Іршава, на вершині гори Бодулів. З північного та північно-західного боку підніжжя гори були заболочені, з південно-східного за 200 м від підніжжя протікає річка Іршавка, що впадає в річку Боржаву. Східний та північно-західний схили гори круті, південно-західний — пологий.

Замок Бодулів
Замок Бодулів 1.jpg
план замку

48°17′49″ пн. ш. 23°01′20″ сх. д. / 48.29694° пн. ш. 23.02222° сх. д. / 48.29694; 23.02222
Країна

Україна Україна

Розташування Закарпатська область,
околиця м. Іршава
Матеріал кам'яна кладка
Будівництво 2-га половина XIII ст.
Стан зруйновано до фундаменту
Замок Бодулів. Карта розташування: Україна
Замок Бодулів
Замок Бодулів (Україна)

Зміст

ОписРедагувати

Місце для розміщення надійно укріпленого пункту було вибране дуже вдало — це невелика округла вершина гірського кряжу, який стрімко опускається в долину річки Іршавки. Колись вершина була оточена штучним валом і ровом, залишки яких можна бачити і тепер. Городище займало вигідне географічне розташування, воно дозволяло проглядати навколишню місцевість на кілька кілометрів.

Після проведених розкопок було виявлено, що на горі Бодулів існувало кілька поселень у різні часи.

Перший етап заселення гори датований II—III ст. до н.е. В цей період виникає перше поселення без укріплень.

У IX—XI ст. н. е. з'являються земляні вали та рови. Гора була перетворена в слов'янське городище. Про належність городища до давньослов'янського населення свідчать знахідки давньослов'янської кераміки.

Останній етап заселення гори Бодулів датували XIV—XV ст, однак після чергових розкопок, що відбулися у 2009 році, дослідникам вдалося виявити, що на місті городища в XIII ст. був збудований кам'яний замок. Кам'яна кладка стін здійснювалася на вапняковому розчині, ширина стін була від 2,8 до 3 м.

РозкопкиРедагувати

Контури замку було визначено за залишками кам'яного фундаменту. У плані він квадратним, розміром 32x32 м. З північної і південної сторін замок додатково захищали зведені вздовж стін рови і вали.

Згадки про замок в письмових джерелах відсутні. В такій ситуації для визначення часу функціонування замку можуть бути використані тільки матеріали археологічних досліджень.

Вперше пам'ятку досліджувала в 1981 р. експедиція під керівництвом С. І. Пеняка[1]. На підставі зібраного керамічного матеріалу дослідником виділено три культурно-хронологічних горизонти (III—II ст. до н. е., ХІ—XII ст. н. е. і XIII—XIV ст. н.е.). Останній горизонт пов'язаний зі зведенням замкових стін.

Роботи в урочищі Бодулів було відновлено в 1991 р. А. В. Дзембас[2]. Він виявив незначну кількість фрагментарної кераміки, визначеної як гальштатського періоду і епохою середньовіччя (X—XI ст. н. е.).

Обмежений матеріал, отриманий при дослідженні Бодуліва, змусив знову звернути увагу на цей пункт. З метою набуття додаткових даних, в 2009 р. була організована археологічна експедиція під керівництвом відомого археолога Вячеслава Котигорошка. Було закладено розкоп і два шурфи на ділянці, обмеженій кам'яним фундаментом. Кераміка, отримана в ході дослідження Бодуліва, дозволяє визначити час існування замку другою половиною XIII ст. н. е.[3]

ГалереяРедагувати

   
Обстеження території: Сабо T. Felmérési vasalt: Szabó T.
Інвентар розкопу I (1-5), шурфів 1 (6-7) і 2 (8-9)

ПриміткиРедагувати

  1. Пеняк, Попович, Потушняк, 1983, с.306
  2. Дзембас, 1991
  3. Uličný, 2004; Прохненко, Гомоляк, Мойжес, 2008, с.139-148

ДжерелаРедагувати

  • «Замки Подкарпатской Руси», Дмитрий Поп, Иван Поп, 2004
  • «До питання про історію замків Закарпаття», О.М. Гомоляк, 2007
  • «Исследование замков Закарпатья», И.А. Прохненко, Е.М. Гомоляк, И.Т. Зомбор, 2009
  • «Городища как предшественники замков», Д.Поп, И.Поп

ПосиланняРедагувати