Відкрити головне меню

Заманювання (приманювання) — тактичний прийом, що змушує (за допомогою жертв, нападів або загроз) фігуру суперника зайняти певне поле або лінію з метою використання невдалого положення цієї фігури. Наприклад, в партії Відмар — Ейве[1] (Карлові Вари, 1929) білі здійснюють комбінацію, двічі використавши тему заманювання.

Відмар — Ейве
Карлові Вари, 1929
abcdefgh
8
Chessboard480.svg
g8 чорний король
f7 чорний пішак
g7 чорний слон
b6 чорний пішак
d6 білий кінь
h6 чорний пішак
a5 чорний пішак
g5 чорний пішак
f4 чорний ферзь
a3 білий ферзь
h3 білий пішак
a2 білий пішак
b2 білий пішак
c2 чорна тура
d1 біла тура
e1 біла тура
h1 білий король
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Хід білих

1.Лe8+! Сf8 (1. … Крh7 2.Фd3+)
2.Л: f8+! Кр: f8
3.Кf5+ Крg8
4.Фf8+!! Кр: f8 (4. … Крh7 5.Фg7#)
5.Лd8#

Зазвичай заманювання — складовий елемент складнішої тактичної операції.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Шахматы: энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 121. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-005-3.