Залізне дерево
Залізне дерево (Lignum vitae) — назва ряду видів тропічних і субтропічних дерев роду Guaiacum, що входять до групи із загальною назвою «залізне дерево». Їх деревина відзначається великою твердістю, міцністю та високою густиною (до 1050 кг/м³).
Назва Lignum vitae означає латиною «дерево життя», через використання в народній медицині. Найтиповішим представником є невелике дерево гуаяк лікувальний; до групи входять і Guaiacum sanctum та інколи Bulnesia sarmientoi (аргентинське дерево життя).
Деревина використовується в машинобудуванні, для виготовлення художніх виробів, декоративної фанери.
Розповсюдження на Близькому Сході
ред.У реліктових широколистяних лісах Азербайджану та північної частини Ірану росте паротія перська (Parrotia persica), що також зветься залізним деревом, залізняком або темірагачем — листопадне дерево родини гамамелідових. Досягає 28 м у висоту і 50 см у діаметрі. Живе до 200 років. Один з екземплярів знаходиться в Україні у Нікітському ботанічному саду.
Назву залізне дерево має також каркас південний (Celtis australis)[1] з родини коноплевих (Cannabaceae). Дерева досягають до 25 м заввишки і 60 см в діаметрі, дико ростуть в Південній Європі, Північній Африці та Малій Азії.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Celtis australis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
Джерела
ред.- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |