Заливне́ по́ле, або чек (англ. paddy field, яп. 水田) — ділянка ріллі для вирощування рису чи напівводних культур, яка заливається водою й огороджена валами, що утримують цю воду.

Тераси заливних полів у провінції Юньнань на півдні Китаю.

На заливних полях вирощується близько 90 % світової продукції рису. Вони мають перевагу над суходільними полями завдяки високій врожайності.

Заливні поля створюють на гірських терасах та рівнинах. Вони є типовими для країн Східної і Південно-Східної Азії, головною сільськогосподарською культурою яких є рис — Японії, Кореї, Китаю, В'єтнаму, Таїланду, М'янми, Малайзії, Лаосу, Філіппін, Непалу, а також Індії і Шрі-Ланки. Останнім часом такі поля набули поширення в Європі, у регіонах, де вирощують рис, насамперед в Італії та Південній Франції.

Загальна площа рисових зрошувальних систем в Україні — близько 62 тисяч гектарів, зокрема в Херсонській області — 17 тис.га, в Одеській області — 13 тис.га, в АР Крим — 32 тисячі гектарів[1].

Заливні рисові поля формують екосистему риб, плазунів, амфібій, комах, крабів, пташок та дрібних гризунів. Деякі з них вживаються в їжу селянами в Азії, як джерело білків (Lethocerus indicus[2], Pomacea canaliculata[3], Esanthelphusa[4]).

Примітки ред.

  1. Інститут рису УААН. Архів оригіналу за 11 жовтня 2007. Процитовано 24 жовтня 2007. 
  2. Cooked Giant Water Bugs. www.pattayaunlimited.com. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 9 серпня 2016. 
  3. Setalaphruk, Chantita; Price, Lisa (15 жовтня 2007). Children's traditional ecological knowledge of wild food resources: a case study in a rural village in Northeast Thailand. Journal of Ethnobiology and Ethnomedicine (En). Т. 3, № 1. doi:10.1186/1746-4269-3-33. ISSN 1746-4269. PMC 2100045. PMID 17937791. Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 26 липня 2016. {{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  4. Thai local food. www.stockphotos.ro. Архів оригіналу за 7 січня 2017. Процитовано 6 січня 2017. 

Посилання ред.