Закон ринку Сея

Закон Сея або Закон ринку Сея (інколи: закон ринків, фр. loi des débouches) — економічний принцип, що приписується французькому економісту та підприємцю Жану Батисту Сею (1767—1832), та який стверджує, що пропозиція (або виробництво) породжує попит на продукти виробництва.

Важливим наслідком закону Сея є висновок, що рецесії не виникають через невідповідність попиту або недостатність грошей. Відповідно до нього, виробництво надає виробникам необхідні ресурси щоб споживати те, що вироблено, а відтак, споживання зростатиме коли зростатиме виробництво. З цієї причини, добробут має підвищуватись стимуляцією виробництва, а не споживання. Іншим наслідком закону Сея є те, що збільшення кількості грошей лише породжує інфляцію, адже більший обсяг грошової маси на той самий обсяг продукції не збільшує споживання.

Починаючи з робіт Джона Мейнарда Кейнса, сучасні макроекономісти (особливо прихильники «нового Кейнсіанства») широко погоджуються на думці, що закон Сея застосовний лише у випадку, коли ціни цілком гнучкі. Однак у коротких часових проміжках, коли цінам властива певна міра жорсткості, рецесія може бути породжена спадом сукупного попиту.

Формулювання: Кожен виробник діє не заради того, щоб проявити свою активність, а з метою придбати ті блага, які задовольняють його потреби, тому кожен виробник, у відповідному розумінні, є покупцем власного продукту або пропозиція породжує свій власний попит.

Див. також

• Заощадження,
• Інвестиції,
• Парадокс заощаджень.

Посилання

• Історія економічних учень : Навчальний посібник / Юхименко П. І., Леоненко П.М. - К.: Знання-Прес, 2005. [Архівовано 18 березня 2009 у Wayback Machine.]