Відкрити головне меню

Зазакі (п.-заз. Zazaki), також димлі — одна з іранських мов північно-західної підгрупи.

Зазакі
Zazaki, Dımılki, Kırmancki, Kırdki, Şo-Bê, Zonê Ma
Zaza DialectsMap.gif
Поширена в Туреччина, Німеччина, Казахстан
Носії 1-3,5 мільйони
Писемність латиниця, арабський алфавіт
Класифікація

Індоєвропейська сім'я

індоіранської гілки
Іранська група
Західноіранська підгрупа
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1
ISO 639-2 zza
ISO 639-3 zza (загальний)
diq— південна (димлі)
kiu — північна (кирманджкі)

Поширена серед народності Заза на території Туреччини — у східній Анатолії, між витоками річок Євфрат і Тигр, в провінціях Тунджелі, Ерзінджан, Бінгель, Сивас, Ерзурум, Варто, Елязиг, Діярбекір, Сіверек, Адияман, а також частково в декількох селах Малатьї, Мардіна, Мутко, Аксарая.

Поширення курдських діалектів
   Змішані

Мова споріднена із прикаспійськими мовами, перш за все талиською.

Носії мови зазакі зазвичай вважають себе частиною курдської спільноти, тому у курдській літературі зазакі зазвичай розглядається як діалект курдської мови. Проте відмінності між зазакі та іншими курдськими діалектами досить глибокі, взаєморозуміння між ними неможливе, через це лінгвісти зазвичай вважають зазакі окремою мовою[1]. На думку російського сходознавця І. А. Смирнової, мова зазакі є одною з двох складових діалектів курдської мови[2]. Однак це припущення неоднозначно сприймається багатьма сходознавцями[3].

ПриміткиРедагувати

  1. Л. А. Пірейко. Іранські мови // Мова заза. — Москва : Индрик, 1999. — Т. 2. — («Мови світу») — ISBN 978-585-7590997.
  2. І. А Смирнова, Керім Ейюб. Історико-діалектологічної граматика курдської мови. — М: Наука, 1999. — Стор 5
  3. A. Rielstope. Some questions on Kurdish. — London: Smith & Br., 2003.

ПосиланняРедагувати

Вікіпедія має розділ
мовою зазакі (димлі)
Pela Seri