Вікіпедія

Загальноосвітня школа № 24 (Земська школа)

(Перенаправлено з Загальноосвітня школа № 24 (Кременчук))

Кременчу́цька ЗОШ І—ІІІ ступені́в № 24 — загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів № 24, розташована у Кременчуці, у Великій Кохнівці. Будівля школи є пам'яткою архітектури. Заснована 1885 року, є найстарішою школою міста.[1]

Кременчуцька ЗОШ І—ІІІ ступенів № 24
ТипЗОШ
Країна Україна
РозташуванняКременчук
49°6′28.587600099988″ пн. ш. 33°26′45.391200100008″ сх. д. / 49.10794° пн. ш. 33.44594° сх. д. / 49.10794; 33.44594
Засновано1885
ДиректорФофанов Валерій Акіндинович
АдресаПолтавська область, Кременчук, пр-т. Полтавський, 13
Сайтschoolkozaks24.at.ua
Мапа
CMNS: Загальноосвітня школа № 24 у Вікісховищі

Історія

ред.

Будівля земської школи (нині головного корпусу гімназії № 24) зведена в селищі Велика Кохнівка   у 1905 році за проектами земських інженерів і техніків на кошти земства, з пізнішими добудовами. Одноповерховий комплекс різночасових споруд Л-подібний у плані, асиметричні крила звернені у двір, вхід з внутрішнього боку правого крила. Стіни цегляні, перекриття дерево-глиняне, фундамент бутовий, дах чотирисхилий, вкритий металочерепицею. Загальна внутрішня площа – 570 кв. м.

 Учителі  вважають, що історія ЗОШ № 24 почалася набагато раніше того часу, коли була зведена нинішня будівля. Школу у Великій Кохнівці було засновано у 1885 році земською управою з народної освіти, про що в Полтавському архіві зберігається запис.  Спочатку школа  розміщувалася у громадському будинку, в штаті було двоє вчителів та священик – учитель закону Божого. З 1892 року перейменована в Кохнівське земське училище. Загальна кількість учнів на 1 січня 1894 р.: дітей селян - 3, козаків - 72, міщан – 4, дворян – 2, солдатських дітей - 3. Із 84 учнів було всього 5 дівчаток. Лише з часом школа одержала власне приміщення.

Про дату заснування школи свідчить інформаційна дошка з чорного габро, поміщена на першій зліва пілястрі: «Школа побудована в 1885 році. Являє собою пам’ятку будівництва кінця ХІХ століття. Мала назву «земська школа», бо споруджувалась за проектами земських інженерів і техніків на кошти земства. 1885-2005».

За даними технічного паспорта нинішній головний корпус зведений у 1905 р. В 1910 році  були добудовані чотири класні кімнати. Після громадянської війни в школі працював пункт ліквідації неписьменності серед дорослого населення (лікнеп).

В 1930 році початкова школа стала називатися прогресивною, тобто у ній  відкрився п`ятий клас. А вже в 1932 році Великокохнівська школа стала середньою. У 1937 році вперше закінчили десять класів 23 учня. Починаючи з 1938 року у школі було 22-23 класи , щороку закінчували десятирічку по 60-70 учнів.

За весь час існування лише два навчальних роки (1942-1943) у будівлі не було уроків – під час окупації, коли загарбники перетворили школу в німецьку комендатуру. Відступаючи, нацисти замінували школу, але завдяки повідомленню вчительки Проценко Ф.Я. радянські сапери  її  вчасно розмінували, так що ніхто з людей не постраждав, хоча приміщення частково було пошкоджене. Пізньої осені 1943 року в класах відновили заняття. Школа була без стекол, вікна закривали чим могли, дрова для опалення приносили  батьки, писали на полях газет, оскільки не було зошитів. В кабінеті фізики  був пересувний шпиталь, сюди привозили поранених і оперували їх, але навчання продовжувалось.

У 1948 році школу відбудували, зберігши первісний вигляд.

У 1977 році селище Велика Кохнівка стала частиною Кременчука, а Великокохнівська середня школа стала міською середньою школою № 24.

До 1981 року школу опалювали дровами і тільки за допомогою керівництва колісного заводу у школі зробили централізоване опалення.

У кімнаті Бойової слави (відкрита у 1987 р.) є Книга Пам`яті, в яку занесені імена тих, хто покоїться в Братській могилі.

В стінах школи існує дитяча організація «Козацька республіка», яка має свій гімн, устав, статут та прапор, козацьку раду на чолі з кошовим отаманом, бунчужним і генеральним писарем, які обираються на козацькому вічі. Всі етапи козацького виховання проходять у стінах школи паралельно з традиційним навчанням.

У цій школі з  1967 по 1968 р. навчався Вовк О.О. На фасаді школи № 24, в якій навчався  О.Вовк, встановлено меморіальну дошку з чорного габро (50*126*6 см) з портретним зображенням воїна і пам’ятним написом: «У цій школі навчався воїн-інтернаціоналіст Вовк Олександр який загинув при виконанні обов’язку в ДРА».

Музеї

ред.

З 1983 року в школі існує етнографічний музей українського побуту, в якому відтворено інтер'єр української хати та дух народних традицій: де представлені різноманітні експонати: розмальована піч, глиняний посуд (горщики, макітри, миски, куманці, покуть)[2], дерев`яні ложки, ікони, прикрашені сухими квітами, вишиті рушники, лампадка, в якій в святкові дні горить свічка

Понад 30 років у школі функціонує кімната бойової слави. Тут можна побачити, що пережив Кременчук під час війни[3].

На фасаді школи № 24 в пам'ять про випускника школи Олександра Олександровича Вовка (03.12.1951, с. Червона Знам’янка Кременчуцького р-ну – 22.02.1980, Афганістан, м. Кабул, с. Червона Знам’янка) – учасника бойових дій в Афганістані, старшого лейтенанта, встановлено меморіальну дошку з чорного габро (50*126*6 см) з портретним зображенням воїна і пам’ятним написом: «У цій школі навчався воїн-інтернаціоналіст Вовк Олександр який загинув при виконанні обов’язку в ДРА».

Джерела

ред.
  1. Сербін А. О. Трагічні наслідки Афгану. Книга пам’яті про загиблих воїнів – афганців м. Кременчука і приміського району. - Ч.І.- М. Кременчук, ТОВ «Пресс-Лайн», 2009. – С. 191-212.
  2. Архів Кременчцького краєзнавчого музею. Ф.1, оп.1, справа 306.
  3. Кравченко Альона, Купенко Надія, Ніденс Тетяна, Свириденко Анна. «Загальноосвітня школа № 24». Конкурсні роботи літературно-краєзнавчого конкурсу «Дізнайся про Кременчук: будівлі  мого міста» (рукописи). 2014.
  4. Технічний паспорт на громадський будинок «Перший корпус загальноосвітньої школи № 24»
  5. Памятник воинам-афганцам в Кременчуге. http://www.afghan-war.org/monuments/pamyatnik-voinam-afgantsam-v-kremenchuge.htm
  6. Розпорядження Полтавської обласної державної адміністрації від 16.07.2021 № 529.
  1. ↑ Старейшая школа города собирает выпускников [Архівовано 24 квітня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ Музей українського побуту. Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 23 квітня 2011.
  3. ↑ Кімната бойової слави. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 квітня 2011.

Посилання

ред.

Література

ред.
  1. Сербін А. О. Трагічні наслідки Афгану. Книга пам’яті про загиблих воїнів-афганців м. Кременчука і приміського району. - Ч.І.- М. Кременчук, ТОВ «Пресс-Лайн», 2009. – С. 191-212.
  2. Архів Кременчцького краєзнавчого музею. Ф.1, оп.1, справа 306.
  3. Кравченко Альона, Купенко Надія, Ніденс Тетяна, Свириденко Анна. «Загальноосвітня школа № 24». Конкурсні роботи літературно-краєзнавчого конкурсу «Дізнайся про Кременчук: будівлі  мого міста» (рукописи). 2014.
  4. Технічний паспорт на громадський будинок «Перший корпус загальноосвітньої школи № 24»
  5. Розпорядження Полтавської обласної державної адміністрації від 16.07.2021 № 529.
  Це незавершена стаття про Кременчук.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Загальноосвітня_школа_№_24_(Земська_школа)&oldid=43678661