Загайнов Герман Іванович

Герман Іванович Загайнов (31 липня 1935(19350731), місто Кіров, тепер Кіровської області, Російська Федерація — 3 листопада 2007, місто Москва, Російська Федерація) — радянський вчений в галузі аеродинаміки, динаміки польоту та систем управління авіаційно-космічної техніки, доктор технічних наук (1982), професор (1984), начальник (директор) Центрального аерогідродинамічного інституту імені М. Є. Жуковського (1989—1995). Дійсний член Російської академії космонавтики імені Ціолковського, член Міжнародної ради з аеронавігаційних наук та Шведської королівської академії інженерних наук. Член Центральної контрольної комісії КПРС у 1990—1991 роках.

Загайнов Герман Іванович
рос. Герман Иванович Загайнов
Народився31 липня 1935(1935-07-31)
Кіров, РСФРР, СРСР
Помер3 листопада 2007(2007-11-03) (72 роки)
Москва, Росія
ПохованняТроєкуровське кладовище
ГромадянствоСРСР СРСР, Росія Росія
Національністьросіянин
Діяльністьнауковець, викладач університету
Alma materМФТІ (1959)
Науковий ступіньдоктор технічних наук (1982)
Вчене званняпрофесор[d]
Знання мовросійська і англійська[1]
ЗакладЦентральний аерогідродинамічний інститут імені М. Є. Жуковського, МФТІ і Московський авіаційний інститут
ПартіяКПРС
Автограф
Нагороди
орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»
Державна премія СРСР Державна премія СРСР

Життєпис

ред.

Народився в робітничій родині.

У 1954 році закінчив Кіровську середню школу № 14 із золотою медаллю. З 1954 по 1959 рік навчався на факультеті аеромеханіки та літальної техніки Московського фізико-технічного інституту.

У 1959—1980 роках — інженер, старший інженер, провідний інженер, начальник сектору Центрального аерогідродинамічного інституту імені М. Є. Жуковського.

Член КПРС з 1965 року.

З 1965 року одночасно з науковою займався і педагогічною діяльністю в Московському фізико-технічному інституті: викладач, професор та завідувач кафедри технології проєктування літальних апаратів, був заступником декана факультету аеромеханіки та літальної техніки.

У 1980—1987 роках — начальник науково-дослідного відділу № 15, заступник начальника відділення, в 1987—1989 роках — начальник відділення Центрального аерогідродинамічного інституту імені М. Є. Жуковського.

У 1989—1995 роках — начальник (директор) Центрального аерогідродинамічного інституту імені професора М. Є. Жуковського.

У 2001—2007 роках — професор Московського авіаційного інституту.

Брав участь у розробці винищувачів третього та четвертого покоління МІГ-29 та СУ-27, а також у програмі зі створення та випробування орбітального корабля — ракетоплану багаторазової транспортної космічної системи «Буран», створеного в рамках програми «Енергія — Буран». Був автором понад 80 наукових праць та понад 30 патентів на винаходи.

Помер 3 листопада 2007 року в Москві, урна із прахом похована в колумбарії на Троєкуровському цвинтарі (11 секція).

Нагороди та відзнаки

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.
  • Центральный комитет КПСС, ВКП(б), РКП(б), РСДРП(б). Историко-биографический справочник. Автор-составитель Горячев Ю. Москва: Граница, 2015. (рос.)
  • журнал «Известия ЦК КПСС» (Москва) № 4, 1991. (рос.)
  • Энциклопедия земли Вятской / сост. С. П. Кокурин. 1996. Т. 6. С. 154. (рос.)