Відкрити головне меню

Зав'ялова Дарія Анатоліївна

театральна художниця

Дарія Анатоліївна Зав'ялова (нар. 3 листопада 1959, Львів)[1] — український театральний художник. Заслужений художник України (2019)[2].

Дарія Зав'ялова
Zavialova Daria Anatolivna.jpg
При народженні Дарія Анатоліївна Зав'ялова
Народження 3 листопада 1959(1959-11-03) (60 років)
Львів, УРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Жанр живопис
Навчання Львівський інституту прикладного та декоративного мистецтва (1983)
Діяльність художниця, сценограф
Працівник Вижницький коледж прикладного мистецтва імені В. Ю. Шкрібляка, Львівський академічний театр імені Леся Курбаса і Перший український театр для дітей та юнацтва
Член Спілка художників України
Нагороди
Заслужений художник України

ЖиттєписРедагувати

Закінчила у 1983 р. Львівську академію мистецтв, кафедра художнього текстилю.

У 19831986 рр. — викладач спецдисциплін у Вижницькому училищі прикладного мистецтва (Чернівецька область).

19901992 — художник-постановник Львівського молодіжного театру (тепер — Академічний театр ім. Л.Курбаса).

Від 1995 р. — художник-постановник, а від 2003 р. — головний художник Першого українського театру для дітей та юнацтва.

З 2000 року — член Національної Спілки художників України.

Театральна діяльністьРедагувати

Як художник з костюмів та сценограф Дарія Зав'ялова постійно працює для українських театрів від 1990 року. За цей період створила театральні костюми та сценографію до п'ятдесяти вистав, постановки яких відбулись у львівському театрі ім. Леся Курбаса, Творчому об'єднанні «Театр у кошику», Першому українському театрі для дітей та юнацтва, Тернопільському академічному театрі ім. Т. Шевченка, Дніпропетровському драматичному театрі ім. Т. Шевченка, Львівському обласному театрі ім. Ю. Дрогобича, Волинському академічному муздрамтеатру ім. Т. Шевченка.

Серед театральних костюмів Дарії Зав'ялової, які мали гучний успіх у глядача, зібрали найбільше схвальних відгуків преси та театральних оглядачів і були відзначені на професійних підсумкових конкурсах та фестивалях — її роботи для вистав «Юда» за п'єсою С. Черкасенка на сцені Першого українського театру для дітей та юнацтва (режисер П. Ластівка), «Марія Тюдор» В. Гюго на сцені тернопільського драмтеатру (режисер П. Ластівка), «Северин Наливайко» С. Черкасенка (режисер П.Ластівка) на сцені Волинського обласного театру, «Мауглі» та «Дюймовочка» на сцені Першого українського театру для дітей та юнацтва (режисер Р. Валько), «Ромео і Джульєтта», (режисер В. Жила), «Отелло» В. Шекспіра, «Не судилось» та «Безталанні» Карпенка-Карого (режисер В. Жила) на сцені тернопільського театру та «За двома зайцями» М. Старицького (режисер В. Жила) на сцені Першого українського театру для дітей та юнацтва.

Всі роботи Дарії Зав'ялової відзначаються не тільки високим професіоналізмом, але й глибоким розумінням становчих критеріїв створення театрального костюму як одного зі складових колективної творчості. Окрім того, всі створені Д. Зав'яловою костюми завжди мають логічне інтелектуальне, історичне, естетичне підґрунтя, яким мисткиня підсилює творчий задум режисера.

Протягом кількох останніх років успішно працює і як сценограф. Її роботи для постановок Першого українського театру для дітей та юнацтва «Золотий човник» (режисер О. Кравчук), «Русалонька», «Гобіт», «Піноккіо», «Скляний звіринець» (режисер Ю.Мисак) продемонстрували широту творчого діапазону Д. Зав'ялової, яка за п'ятнадцять років роботи для театру стала одним з найкращих сучасних українських художників театрального костюму та сценографів.

Виставкова діяльністьРедагувати

Від 1986 року бере постійно участь у виставках кафедри художнього текстилю ЛНАМ, секції художнього текстилю львівського відділення Національної Спілки художників України, в тому числі у бієнале «Львівський гобелен» і бієнале «Текстильний шал».

У 1989-1990 році — учасник виставок «Гобелен малих форм» у Львові та Києві, у 1989 році — учасник міжнародного симпозіуму та виставки художнього текстилю в Юрмалі, у 1998 році — учасник міжнародної виставки «Мінітекстиль» у КМЦ «Дзига» (Львів).

Персональні виставки:

  • 1992 — персональна виставка художнього текстилю в Національному музеї у Львові спільно з Н. Лапчик та Н. Шимін.
  • 2002 — проект «Нівідкіль з любов'ю» в КМЦ «Дзига» (Львів) спільно з А. Курило (художнє скло).
  • 2005 — проект «Ex ponto» — текстиль і театральний ескіз в муніципальній галереї м. Харків.
  • 2009 — проект «Deus conservat omnia» (гобелени і живопис) в галереї Primus, Львів.

Творчий стиль Дарії Зав'ялової — синтез класичного гобелену із батіком та аплікацією. Дарія активно експериментує із пластичною мовою, збагачуючи арсенал художнього текстилю досвідом живопису, графіки, театрального костюму, сценографії, перформансу.

Гобелени — «Автопортрет із крилом», «Передчуття польоту», «Театральні персонажі» (усі — 1988), «Ангел піску» (1991), «Баттерфляй» (1992), «Благовіщення», диптих (1992), «Постскриптум» (2001), «Натюрморт — епістола» (2003), «Побачення в Камелоті» (2004), Текстильний цикл (6 робіт) «Нівідкіль з любов'ю» (2002), текстильні мініатюри «Невідіслані листи в Амхерст» (1998) та «Чайна церемонія» (2000).

Живопис — цикл картин «Deus conservat omnia» (20072009 рр.)

ПриміткиРедагувати

  1. Дарія Анатоліївна Зав'ялова Енциклопедія Сучасної України
  2. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №91/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2019-03-30. 

ПосиланняРедагувати

БібліографіяРедагувати

  • Корнієнко Н. — Український театр у переддень третього тисячоліття. Пошук картини світу. Ціннісні орієнтації. Мова. Прогноз. — К; Факт. — 2000.
  • Пігель Ю. — Сценічний костюм львівських театрів кінця ХХ — початку XXI століття. Художні особливості, пошуки образності. — ЛНАМ. — Львів, 2008. — С. 74-75, 115, 141.
  • Космолінська Н. Львівська школа сьогодні. — // Art-Ukraine. — 2008. — № 5 (6). — С. 76-77.
  • Космолінська Н. Костюм — код образу. — // City Life. — 2005. — № 3.
  • Космолінська Н. Художник з образів… — // Театральна бесіда. — 2003. — № 2.