Жученко Григорій Прокопович

Григо́рій Прокопович Жученко (нар. 25 грудня 1922(19221225) — 25 травня 2016) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945). Почесний громадянин міста Одеси та Сіверська.

Григорій Прокопович Жученко
Г. П. Жученко.jpg
Григорій Жученко у званні старшого лейтенанта ВПС Збройних Сил СРСР
Народження 25 грудня 1922(1922-12-25)
с. Радіонівка, Бахмутський повіт, Донецька губернія Української СРР
Смерть 25 травня 2016(2016-05-25) (93 роки)
Одеса, Україна
Національність українець
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Штурмова авіація
Роки служби 19411960
Звання CCCP air-force Rank polkovnik infobox.svg Полковник авіації
Збройних Сил СРСР
Погон генерал-майора ЗСУ (2020) гор.svg Генерал-майор
Збройних Сил України
Формування 237-й штурмовий авіаційний полк
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Богдана Хмельницького I ступеня
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) Медаль «Захиснику Вітчизни»
Ювілейна медаль «60 років визволення України від фашистських загарбників»
Медаль «70 років визволення України від фашистських загарбників»
Ювілейна медаль «70 років Перемоги над нацизмом»
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Олександра Невського
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки
Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ» Медаль «30 років перемоги у ВВВ» Медаль «40 років перемоги у ВВВ» Медаль «50 років перемоги у ВВВ»
Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль Жукова
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»

ЖиттєписРедагувати

Народився в селі Радіонівка, що на той час входило до складу Бахмутського повіту Донецької губернії Української СРР (нині село в складі м.Сіверськ Бахмутського району Донецької області України) у селянській родині. Українець. Закінчив сім класів початкової та середньої школи, а також Лисичанський аероклуб.

З початком Німецько-радянської війни в 1941 році був мобілізований до лав Червоної армії. У 1943 році закінчив Ворошиловоградську військову авіаційну школу пілотів (на той час базувалась у м. Уральськ, Західний Казахстан) та направлений на фронт.

Брав участь в Одеській наступальній операції у складі 237-го штурмового авіаційного полку 17-ї Повітряної армії. У ході бойових дій він брав участь у боях за Ленінградську область, Балтійські країни та Україну.

У вересні 1944 року у званні старшого лейтенанта командував ескадрильєю 237-го штурмового авіаційного полку 305-ї штурмової авіаційної дивізії[ru] 14-ї Повітряної армії 3-го Прибалтійського фронту. До того часу він здійснив 213 бойових вильотів на розвідку і штурмовку військових об'єктів противника, аеродромів, скупчення живої сили і техніки.

23 лютого 1945 указом Президією Верховної Ради СРСР старший лейтенант Г. П. Жученко був нагороджений званням «Герой Радянського Союзу».

По завершенню Другої світової війни продовжив службу в армії. Брав участь у Параді Перемоги у Москві.

1960 року у званні полковника був звільнений у запас, згодом отримав звання генерал-майора запасу. Працював диспетчером і керівником польотів Одеського об'єднаного авіаційного загону Цивільного повітряного флоту[ru]. Жив в Одесі. Помер 25 травня 2016 року. Похований на Західному цвинтарі міста.

Вшанування пам'ятіРедагувати

Пам'ять про Григорія Прокоповича Жученко увічнено на пам'ятнику у сквері Героїв-льотчиків, а також на «Стіні Героїв» на Театральній площі. Окрім того, ім'я Жученка увічнено на стелі на площі Десятого квітня, а також на стіні Героїв у Військово-історичному музеї оперативного командування «Південь».[1].

Нагороди та почесні званняРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати