Жуков Олег Іванович
Олег Іванович Жуков (нар. 14 вересня 1920, Юзівка — пом. 9 квітня 2010) — радянський футболіст і тренер. Нападник «Шахтаря» (Сталіно) і «Динамо» (Київ), бронзовий призер чемпіонату СРСР 1951 у складі «Шахтаря». Перший головний тренер в історії «Карпат» Львів (1963 рік), згодом очолював, зокрема «Авангард» (Жданов). Майстер спорту СРСР (1959).
 | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Олег Іванович Жуков | |
| Народження | 14 вересня 1920 | |
| Юзівка | ||
| Смерть | 9 квітня 2010 (89 років) | |
| Донецьк, Україна | ||
| Громадянство |  Україна СРСР
| |
| Позиція | нападник | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | І (г) |
| 1945 (2 група) 1946—1948 1949—1951 |
«Стахановець» (Сталіно) «Динамо» (Київ) «Шахтар» (Сталіно) |
17 (7) 30 (4) 31 (5) |
| Тренерська діяльність** | ||
| Сезони | Команда | Місце |
| 1963 (2 група класу «А») | «Карпати» (Львів) | 7 |
| Звання, нагороди | ||
| Нагороди |
 | |
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||
Життєпис
ред.Кар'єра гравця
ред.У футбол почав грати в місті Сталіно, у 1937 році виступав за шкільну збірну міста та команду «Локомотив» (Сталіно).
У 1943 році, після зайняття міста радянськими військами, нападника запросили грати в головний клуб міста — «Сталінець». Став одним з ключових футболістів нападу, у сезоні 1945 став найкращим бомбардиром клубу, забивши 7 м'ячів у 17 поєдинках.
Упродовж сезонів 1946—1948 виступав за найсильнішу команду республіки, київське «Динамо», у першості Радянського Союзу 1948 посів з клубом четверте місце.
У 1949—1951 — знову у «Шахтарі» (клуб змінив назву у 1946 році), де зумів досягти найвищого тоді результату команди в історії — 3-є місце в чемпіонаті СРСР 1951.
Працездатний, швидкісний, маневровий футболіст.
Тренерська діяльність
ред.Працював у тренерському штабі «Шахтаря» Сталіно (1958 — червень 1960), був головним тренером «Сільмаша» Харків, працював у місті Кадіївка, головним тренером «Карпат» Львів (перший наставник в історії команди, чемпіонат 1963 року) та «Авангарду» Жданов. Багато років очолював відділ футболу донецького обласного ДСТ «Авангард», також працював інспектором на матчах під егідою футбольної федерації Донецької області. У 2000-х роках був одним з небагатьох колишніх гравців «Шахтаря», хто залишився з покоління, що грало в 1950-1960-х роках.
У 2006 році нагороджений почесним клубним знаком «Шахтаря» «За заслуги перед клубом» II ступеня[1], у 2009 році був серед почесних гостей на відкритті «Донбас-Арени».
Навіть у поважному віці зберіг гарне здоров'я і добру пам'ять, охоче розповідав про матчі минулого[2].
Пережив інсульт, після якого Олега Жукова шпиталізували. Помер у лікарні 9 квітня 2010 року.
Примітки
ред.- ↑ Вручены высшие награды «Шахтера» (shakhtar.com, 13.08.2006) [Архівовано 21 листопада 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Олегу Ивановичу Жукову исполнилось 85 (shakhtar.com, 14.09.2005) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
ред.Література
ред.- Пилипчук П. «Карпати» від А до Я (1963—2005 рр.). — Львів: Галицька видавнича спілка, 2006. — С. 5
- Франков А., Фришко А., Кабанец А. «Динамо» — «Шахтер»: заклятый друзья. История противостояния. — Киев: Издательский Дом Украинский Медиа Холдинг, 2010. — С. 22