Відкрити головне меню

Жуков Іван Діомидович

Професор, хімік-технолог. Директор Київського політехнічного інституту Імператора Олександра ІІ у 1911–1917 роках

Жуков Іван Діомидович
Ivan Diomidovich Zhukov.jpg
Народився 17 грудня 1860(1860-12-17)
Харків, Російська імперія
Помер невідомо
невідомо
Місце проживання Київ
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Підданство Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність хімік, викладач університету
Alma mater Харківський університет
Сфера інтересів фізика, хімія
Заклад Київський політехнічний інститут
Посада Директор Київського політехнічного інституту Імператора Олександра ІІ
Вчене звання професор
Автограф Ivan Zhukov Signature 1913.png

Жуков Іван Діомидович у Вікісховищі?

Жу́ков Іва́н Діоми́дович (17 грудня 1860(18601217) — ?) — професор, хімік-технолог. Директор Київського політехнічного інституту Імператора Олександра ІІ у 1911–1917 роках.

БіографіяРедагувати

Народився в 1860 році. Закінчив Харківський університет, фізико-математичний факультет. Працював у лабораторії професора Фрезеніус у Вісбадені.

У 1885 року лаборант лабораторії технічної хімії в Харківському університеті. З 1885 року працював завідувачем лабораторії кількісного аналізу Харківського технологічного інституту. У 1895 році був у відрядженні за кордоном де вивчав організацію лабораторій, що займаються приготуванням дріжджів чистої культури і способів застосування дріжджів чистої культури в різних виробництвах, заснованих на бродінні. Працював у лабораторіях Копенгагена, Берліна, Гейзенгейме, Мюнхена та Сан-Міхеля.

З 1896 року читав курс «Мікроорганізми бродіння і застосування їх в техніці» і завідував цімотехнічною лабораторією Харківського політехнічного інституту. У 1899 працював у лабораторії цукрозаводчиків в Берліні і на цукровому заводі в Дормагені. Після повернення в 1901 році і захисту дисертації удостоєний ступеня ад'юнкта Київського політехнічного інституту і призначений там же екстраординарним професором по кафедрі технології, а з 1903 ординарним. З 1911 по 1917 рік був директором Київського політехнічного інституту Імператора Олександра ІІ.

Від початку 1920-х років — у Чехословаччині.

Наукові праціРедагувати

  • Gahrund Koncurenzversuche mit verschiedenen Hefen (Wochenschrift f. Brauerei, 1896);
  • Цимотехнические заметки (Зап. Южно-русск. Общ. технол., 1897);
  • Das Versenden der Beinzuchthefen (Zeitschr. f Spiritusindustrie, 1899);
  • Ueber den Einfluss der Temperatur auf die Loslichkeit des Zuckers in Losungen von Nichtzucker (Zeitschr. d. Vereins d. Deutschen Zuckerindustrie, т. 50);
  • Материалы к вопросу о патокообразовании. Влияние качества, концентрации несахара и температуры на растворимость сахара в растворах несахара (Київ, 1901).;
  • Заводское приготовление масляно-кальциевой соли (Труды первого Менделеевского съезда) та інші.

ПосиланняРедагувати