Відкрити головне меню

Жуковська Олеся Федорівна

українська медсестра-волонтер, учасниця Революції гідності.

Оле́ся Фе́дорівна Жуко́вська (нар. 27 січня 1993, м. Кременець Тернопільської області) — українська медсестра-волонтер, учасниця Революції гідності.

Олеся Федорівна Жуковська
Народилася 27 січня 1993(1993-01-27) (26 років)
м. Кременець, Тернопільська область, Україна
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Національність українка
Діяльність лікар
Alma mater Кременецьке медичне училище, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Олеся Жуковська народилася в Кременці на Тернопільщині. Батько — зоотехнік, мати — медсестра. Закінчила Кременецьке медичне училище. Працювати почала медсестрою в Монастириській районній лікарні.

На МайданіРедагувати

На Майдан вперше приїхала 4 грудня. Жила в наметах, у Будинку профспілок та Київській міській держадміністрації. Чергувала, розносила ліки, приймала пацієнтів у КМДА.

20 лютого біля Лядських воріт снайпер поцілив Олесі в шию. Куля пройшла за сантиметр від сонної артерії.

«11:44. 20 лютого. Я помираю» — таке повідомлення написала у соціальній мережі.

«
В цьому секторі, де я стояла, я була першою, в кого влучила куля. Потім там снайпер розстріляв ще десятьох. Прицільно у сонну артерію. Ніхто не вижив. Поруч стояла швидка, і це мене врятувало. Якби її довелося викликати, я б не вижила.
»

Її пост у соціальних мережах за кілька годин зібрав сотні тисяч уподобань. А фото, зроблене після поранення і два слова в соціальних мережах швидко підхопили чи не всі ЗМІ світу.

У США Мілла Йовович у своєму Твіттері висловила підтримку на адресу Олесі.

11 днів лежала у Київській лікарні № 17. Після виписки у складі дипломатичної місії відвідала Францію (7–13 березня 2014). Зустрічалася, зокрема, із президентом Франсуа Олландом. Після повернення залишилася в Києві, навчається на 3 курсі медичного факультету № 2 в Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця. У 2015 році стала лауреатом першої іменної стипендії імені Володимира Юричка.

ЗахопленняРедагувати

Мріє стати судмедекспертом. Подобаються фільми жахів і трилери. Улюблена сучасна письменниця — Ірена Карпа.

Має собаку Шарика й кота Ваську.

НагородиРедагувати

  • Орден «За мужність» III ступеня — за громадянську мужність, самовіддане відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, виявлені під час Революції Гідності.[1]

Цікаві фактиРедагувати

Разом з іншими громадськими діячами та діячами культури, волонтерами, військовими знімалася в новорічному телезверненні Президента України на 2015 рік.

ПриміткиРедагувати

  1. Указ Президента України від 17 лютого 2016 року № 57/2016 «Про нагородження орденом «За мужність»»

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

  Зовнішні відеофайли
    Леся Жуковська вийшла з лікарні // ТСН. — 2014. — 3 березня.
    О. Жуковська дивом вижила після поранення снайпером // 5 канал. — 2014. — 4 березня.
    Олеся Жуковська Париж Храм Св Володимира // Romeo Ostashko. — 2014. — 9 березня.
    Поранена на Майдані Олеся Жуковська пробачила снайперів // ТСН. — 2014. — 3 квітня.
    Народжені незалежними. Волонтер Олеся Жуковська // UA: Перший. — 2014. — 3 квітня.
    NMU.TV#12 (15.05.2015) Олеся Жуковська, кандидат на посаду старости гуртожитка №7 НМУ // NMU TV. — 2015. — 16 травня.
    Право на владу // ТСН. — 2016. — 18 лютого.