Жофруа (фільм)
«Жофруа» (фр. Jofroi) — французький трагікомедійний фільм 1934 року, поставлений режисером Марселем Паньолем за оповіданням Жана Жіоно «Жофруа з Моссана» (фр. Jofroi de la Maussan) зі збірки «Самотність жалості» (фр. Solitude de la pitié, 1932).
Жофруа | |
|---|---|
| фр. Jofroi | |
 Оригінальний французький постер до фільму | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Марсель Паньоль |
| На основі | оповідання Жана Жіоно |
| У головних ролях | Венсан Скотто Анні Туанон |
| Оператор | Віллі Факторович |
| Композитор | Венсан Скотто |
| Художник | Жан Біджон |
| Кінокомпанія | Auteurs Associés |
| Дистриб'ютор | Les Films Marcel Pagnol |
| Тривалість | 52 хв. |
| Мова | французька |
| Країна |  Франція |
| Рік | 1934 |
| Дата виходу | 16 лютого 1934 (Франція) |
| IMDb | ID 0024196 |
| Рейтинг | IMDb:  |
Сюжет
ред.Старий селянин на ім'я Жофруа укладає у нотаріуса угоду з продажу сусідові Фонсу свого фруктового саду. Але коли Фонс хоче викорчовувати тридцятирічні дерева з цього саду, щоб посадити на їхньому місці пшеницю, Жофруа наводить на нього рушницю. Він не хоче, щоб вбивали дерева. З неймовірною шкідливістю й завзятістю він відкидає усі пропоновані компроміси і не хоче слухати аргументи тих, хто хоче улагодити конфлікт. Щоб усіх покарати та всім зашкодити, Жофруа вирішує накласти на себе руки. Він випробовує найрізноманітніші способи, але все — безуспішно. Одного разу в нього майже виходить: односельці виймають його з петлі. Фонс виглядає в очах громадськості як людина, що довела Жофруа до божевілля; від горя Фонс не встає з ліжка, втрачає волю і згасає щодень. Він так і змарнів би, але Жофруа помирає першим — своєю смертю. Дізнавшись про це, Фонс негайно встає з ліжка та йде вирубувати дерева. Проте декілька дерев він не чіпає: нехай Жофруа дивиться на них з небес і думає, що цей Фонс — не такий вже і бридкий тип.
У ролях
ред.| • Венсан Скотто | … | Жофруа |
| • Анні Туанон | … | Борода, його дружина |
| • Анрі Пупон | … | Фонс |
| • Андре Робер | … | учитель |
| • Жозе Тіран | … | кюре |
| • Шарль Блаветт | … | Антонен |
| • Анрі Дарбре | … | нотаріус |
| • Одетт Роже | … | дружина Фонса |
Знімальна група
ред.- Автор сценарію — Марсель Паньоль
- Режисер-постановник — Марсель Паньоль
- Оператор — Віллі Факторович
- Композитор — Венсан Скотто
- Монтаж — Сюзанн де Тройє, Андре Роберт
- Художник-постановник — Жан Бійон
- Художник-декоратор — Жан Бійон
Нагороди та номінації
ред.| Список нагород та номінацій[1] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Кінопремія | Рік | Категорія | Номінант(и) | Результат | |
| Спільнота кінокритиків Нью-Йорка | 1950 | Найкращий іноземний фільм | Жофруа | 2-е місце | |
Примітки
ред.- ↑ Нагороди та номінації фільму Жофруа на сайті IMDb (англ.)
Джерела
ред.- Лурселль, Жак. Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 1875-1877. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)
Посилання
ред.
Жофруа на сайті IMDb (англ.) 
(станом на 28.08.2017)- Жофруа на сайті AlloCiné (фр.)
(станом на 28.08.2017) - Жофруа [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] на сайті uniFrance Films
