Жозе де Андраде

бразильський політик

Жозе де Андраде (порт. José Bonifácio de Andrade e Silva; 13 червня 1763 — 6 квітня 1838) — бразильський державний діяч і натураліст, народився у Сантусі (штат Сан-Паулу).

Жозе де Андраде
порт. José Bonifácio de Andrada e Silva
ПсевдоAmerico Elysio і Américo Elísio[1]
Народився13 червня 1763(1763-06-13)[2][3][…]
Сантус, Сан-Паулу, Бразилія, Португальська імперія, Португальське королівство
Помер6 квітня 1838(1838-04-06)[2][3][…] (74 роки)
Нітерой, Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Країна Бразилія
Діяльністьдержавний діяч, поет, натураліст, мінералог, дипломат, політик, письменник, геолог, викладач університету
Alma materКоїмбрський університет
ВчителіАвраам Готліб Вернер
Знання мовпортугальська[5][1]
ЗакладКоїмбрський університет
ЧленствоШведська королівська академія наук
ПосадаSecretary of State for Foreign Affairs of the Empire of Brazild і minister of Business of the Empire of Brazild
БатькоBonifácio José Ribeiro de Andradad
РодичіJosé Bonifácio the Youngerd
Брати, сестриAndrada Machadod і Martim Francisco Ribeiro de Andradad
У шлюбі зNarcisa Emília O'Learyd
Нагороди
орден «За заслуги в культурі»

У 1800 він був призначеним професором геології в Коїмбрі, і скоро після цього — генеральним інспектором шахт Португалії. В 1812 він був зробленим вічним секретарем Лісабонської Академії. Повернувшись до Бразилії в 1819 році, він примушував Педру I відмовитися виконувати наказ Лісабонського суду про повернення до Португалії, і був призначений одним з його міністрів в 1821. Коли була оголошена незалежність Бразилії, Андрада став міністром внутрішніх і закордонних справ, це призначення було підтверджене Загальними Зборами, але через свої надто демократичні принципи він був звільнений з посади у липні 1823.

При ліквідації Зборів в листопаді, він був заарештований, а потім змішений залишити країну. Бун виїхав до Франції, де жив у вигнанні біля Бордо до 1829 року, коли йому було дозволено повернутися до Бразилії. Але будучи знову заарештованим 1833 супротивниками Педру I, він відійшов від політики і провів решту життя у відставці в Нітерої.

Петаліт, матеріал, що містить літій, був винайдений ним наприкінці 1700-х років під час подорожі до Швеції.

Примітки

ред.
  1. а б Чеська національна авторитетна база даних
  2. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в Itaú Cultural Enciclopédia Itaú CulturalSão Paulo: Itaú Cultural, 2001. — ISBN 978-85-7979-060-7
  4. а б в Енциклопедія Брокгауз
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела

ред.
  • Gomes, Laurentino (2010). 1822 — How a wise man, a sad princess and a money-crazy Scotsman helped D. Pedro create Brazil, a country that had everything to go wrong (in Portuguese). Nova Fronteira.