Жозе де Андраде
Жозе де Андраде (порт. José Bonifácio de Andrade e Silva; 13 червня 1763 — 6 квітня 1838) — бразильський державний діяч і натураліст, народився у Сантусі (штат Сан-Паулу).
Жозе де Андраде | |
---|---|
порт. José Bonifácio de Andrada e Silva | |
Псевдо | Americo Elysio і Américo Elísio[1] |
Народився | 13 червня 1763[2][3][…] Сантус, Сан-Паулу, Бразилія, Португальська імперія, Португальське королівство |
Помер | 6 квітня 1838[2][3][…] (74 роки) Нітерой, Ріо-де-Жанейро, Бразилія |
Країна | Бразилія |
Діяльність | державний діяч, поет, натураліст, мінералог, дипломат, політик, письменник, геолог, викладач університету |
Alma mater | Коїмбрський університет |
Вчителі | Авраам Готліб Вернер |
Знання мов | португальська[5][1] |
Заклад | Коїмбрський університет |
Членство | Шведська королівська академія наук |
Посада | Secretary of State for Foreign Affairs of the Empire of Brazild і minister of Business of the Empire of Brazild |
Батько | Bonifácio José Ribeiro de Andradad |
Родичі | José Bonifácio the Youngerd |
Брати, сестри | Andrada Machadod і Martim Francisco Ribeiro de Andradad |
У шлюбі з | Narcisa Emília O'Learyd |
Нагороди | |
|
У 1800 він був призначеним професором геології в Коїмбрі, і скоро після цього — генеральним інспектором шахт Португалії. В 1812 він був зробленим вічним секретарем Лісабонської Академії. Повернувшись до Бразилії в 1819 році, він примушував Педру I відмовитися виконувати наказ Лісабонського суду про повернення до Португалії, і був призначений одним з його міністрів в 1821. Коли була оголошена незалежність Бразилії, Андрада став міністром внутрішніх і закордонних справ, це призначення було підтверджене Загальними Зборами, але через свої надто демократичні принципи він був звільнений з посади у липні 1823.
При ліквідації Зборів в листопаді, він був заарештований, а потім змішений залишити країну. Бун виїхав до Франції, де жив у вигнанні біля Бордо до 1829 року, коли йому було дозволено повернутися до Бразилії. Але будучи знову заарештованим 1833 супротивниками Педру I, він відійшов від політики і провів решту життя у відставці в Нітерої.
Петаліт, матеріал, що містить літій, був винайдений ним наприкінці 1700-х років під час подорожі до Швеції.
Примітки
ред.- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Itaú Cultural Enciclopédia Itaú Cultural — São Paulo: Itaú Cultural, 2001. — ISBN 978-85-7979-060-7
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела
ред.- Gomes, Laurentino (2010). 1822 — How a wise man, a sad princess and a money-crazy Scotsman helped D. Pedro create Brazil, a country that had everything to go wrong (in Portuguese). Nova Fronteira.