Вікіпедія

Життя і смерть полковника Блімпа

фільм Майкла Павелла і Емерика Прессбургера, 1943

«Життя і смерть полковника Блімпа» (англ. The Life and Death of Colonel Blimp) — британський фільм-драма 1943 року, поставлений режисерами Майклом Павеллом та Емериком Прессбургером. Перший фільм, що випустила компанія «The Archers[en]» (укр. Лучники), яку створили Павелл і Прессбургер 1943 року[3].

Життя і смерть полковника Блімпа
англ. The Life and Death of Colonel Blimp
Жанр драма
Режисери
Продюсери Майкл Павелл, Емерик Прессбургер
Сценаристи
У головних
ролях		 Роджер Лівсі
Дебора Керр
Антон Волбрук
Оператор Жорж Періналь
Композитор Аллан Грей
Художник Альфред Юнге
Кінокомпанія
  • • The Rank Organisation
  • • The Archers
  • • Independent Producers
Дистриб'ютор General Film Distributorsd і Netflix
Тривалість 163 хв.
Мова англійська
Країна Велика Британія Велика Британія
Рік 1943
Дата виходу 10 червня 1943 (прем'єра, Лондон)
Кошторис £200 000[1]
Касові збори $275,472 (США)[2]
IMDb ID 0036112
Рейтинг IMDb: 8.2/10 stars

Сюжет ред.

1942 рік. Англійська армія проводить навчання з оборони Лондона. «Війна повинна початися опівночі», свідчить інструкція. Але молодий офіцер-ополченець Спад Вілсон вважає, що у боротьбі з фашистами не треба дотримуватися правил і будь-які удари дозволені, якщо вони ефективні. Тому він вирішує почати атаку о 6 годині та захопити в полон генерала Клайва Кенді й інших високопоставлених чинів, замкнувши їх у сауні. Ця витівка вдається прекрасно. Вступивши з молодим Вілсоном у перестрілку в басейні, літній генерал Кенді згадує себе у віці цього шмаркача, сорок років тому.

Коли добігає кінця англо-бурська війна, за участь у якій Клайв отримав «Хрест Вікторії», він дізнається від працюючої у Берліні молодої англійки Едіт Гантер, що проти Англії готується наклепницький пропагандистський випад, і, всупереч приписам начальства, вирушає до німецької столиці на зустріч з деяким Кауніцем, головним ініціатором брудної кампанії. У популярному міському кафе він ображає Кауніца, а разом з ним — увесь полк, в якому той служить. Призначається дуель між Кенді і лейтенантом Тео Кречмаром-Шульдорфом, якому випало захищати честь полку. Обидва супротивники поранені на дуелі і в лікарні стають друзями. Тео закохується в Едіт і зізнається в цьому Кенді, якого марно вважав її нареченим. Тео одружується на Едіт. І тільки потім Клайв виразно розуміє, що в глибині душі теж кохав Едіт.

Упустивши жінку свого життя, Клайв назавжди зберігає в серці тугу за нею. Повернувшись до Лондона, він починає зустрічатися з сестрою Едіт, сподіваючись знайти в ній хоч частку своєї коханої, але стосунки не складаються. Декілька років він тільки й робить, що полює та прикрашає трофеями стіни величезного особняка, що дістався від тітки. 1914 року на фронті він зустрічає у французькому монастирі медсестру, напрочуд схожу на Едіт. Її звуть Барбара Вінн, і скоро вона стає його дружиною. Дізнавшись про перемир'я, Кенді радіє, що «доброчесні» правила ведення бою взяли верх над підлими хитрощами германського ворога. Він відвідує свого друга Тео в таборі для військовополонених, але той відмовляється з ним говорити. Після звільнення Тео дзвонить йому з вокзалу. Вони знову зустрічаються. Тео у відчаї. Кенді знайомить його зі своїми друзями по клубу і запевняє, що англійці зовсім не мають наміру принижувати переможеного ворога: навпроти, вони готові допомогти йому звестися на ноги.

Минають роки. 1926 року помирає Барбара. Кенді знову з головою заглиблюється в полювання — тільки це заняття допомагає йому угамувати тугу. Підписують Мюнхенські угоди. Тео, що в 1920 році подав у відставку, просить дозволу на еміграцію до Англії. Його дружина Едіт померла, а двоє синів стали переконаними фашистами. Сам він з презирством ставиться до того, що відбувається в Німеччині. Кенді, що повернувся на службу, зустрічається з ним і хоче допомогти йому залишитися в Англії. Він готується виступити по радіо, але його промову в останню хвилину скасовують. Він в люті. Тео розуміє, чому його не підпустили до мікрофона. Він намагається пояснити Кенді, що колишні методи ведення війни застаріли з появою нового ворога — фашистів. «Це не джентльменська війна», — говорить він Кенді, але тому важко пристосуватися до нової реальності. Кенді намагається принести користь в ополченні, якому довірена оборона Лондона. Своїм водієм він призначає Анджелу Кеннон на прізвисько «Джоні» — дівчину, дивним чином схожу на Едіт і Барбару. Вона — наречена лейтенанта Вілсона, чия успішна хитрість служить живою ілюстрацією слів Тео. У боротьбі з фашистами потрібно забути про правила. Кенді обіцяє Тео зробити все, щоб Вілсон уникнув покарання.

У ролях ред.

• Роджер Лівсі … Клайв Кенді
• Дебора Керр … Едіт / Барбара / Анджела
• Антон Волбрук … Тео Кречмар-Шульдорф
• Урсула Джинс … фрау фон Кальтенек
• Джеймс Маккечні … Спад Вілсон
• Девід Гатчесон … Гоппі
• Роналд Калвер … полковник Беттеридж
• Алберт Лівен … фон Ріттер
• Артур Вонтнер … радник посольства
• Джон Лорі … Мердок
• Фелікс Ейлмер … єпископ
• Карл Яффе … фон Ройманн
• Девід Ворд … Кауніц

Знімальна група ред.

Нагороди та номінації ред.

Список нагород та номінацій[4]
Кінопремія Рік Категорія Номінант(и) Результат
Національна рада кінокритиків США 1945 ТОП-10 фільмів Життя і смерть полковника Блімпа Перемога
Спільнота кінокритиків Нью-Йорка 1946 Найкращий фільм Життя і смерть полковника Блімпа 3-є місце
Найкраща акторка Дебора Керр Перемога

Примітки ред.

  1. ↑ Indies $70,000,000 Pix Output. Variety: 3. 3 листопада 1944. Процитовано 22.08.2017.
  2. ↑ Sarah Street, Transatlantic Crossings: British Feature Films in the USA, Continuum, 2002 p 97
  3. ↑ Жак Лурселль, 2009, с. 2062.
  4. ↑ Нагороди та номінації фільму Життя і смерть полковника Блімпа на сайті IMDb (англ.)

Джерела ред.

  • Лурселль, Жак. The Life and Death of Colonel Blimp/Жизнь и смерть полковника Блимпа // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 2061—2064. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Життя_і_смерть_полковника_Блімпа&oldid=41669764