Відкрити головне меню

Життя і смерть полковника Блімпа

фільм Майкла Павелла і Емерика Прессбургера, 1943

«Життя і смерть полковника Блімпа» (англ. The Life and Death of Colonel Blimp) — британський фільм-драма 1943 року, поставлений режисерами Майклом Павеллом та Емериком Прессбургером. Перший фільм, випущений компанією «The Archers[en]» (укр. Лучники), створеною Павеллом і Прессбургером у 1943 році[3].

Життя і смерть полковника Блімпа Picto infobox cinema.png
англ. The Life and Death of Colonel Blimp
The Life and Death of Colonel Blimp.jpg
Жанр драма
Режисери
Продюсери Майкл Павелл, Емерик Прессбургер
Сценаристи
У головних
ролях
Роджер Лівсі
Дебора Керр
Антон Волбрук
Оператор Жорж Періналь
Композитор Аллан Грей
Художник Альфред Юнге
Кінокомпанія
  • • The Rank Organisation
  • • The Archers
  • • Independent Producers
Тривалість 163 хв.
Мова англійська
Країна Велика Британія Велика Британія
Рік 1943
Дата виходу 10 червня 1943 (прем'єра, Лондон)
Кошторис £200 000[1]
Касові збори $275,472 (США)[2]
IMDb ID 0036112
Рейтинг IMDb: 8.2/10 stars

СюжетРедагувати

1942 рік. Англійська армія проводить навчання з оборони Лондона. «Війна повинна початися опівночі», свідчить інструкція. Але молодий офіцер-ополченець Спад Вілсон вважає, що у боротьбі з фашистами не треба дотримуватися правил і будь-які удари дозволені, якщо вони ефективні. Тому він вирішує почати атаку о 6 годині та захопити в полон генерала Клайва Кенді й інших високопоставлених чинів, замкнувши їх у сауні. Ця витівка вдається прекрасно. Вступивши з молодим Вілсоном у перестрілку в басейні, літній генерал Кенді згадує себе у віці цього молокососа, сорок років тому.

Коли добігає кінця англо-бурська війна, за участь у якій Клайв отримав «Хрест Вікторії», він дізнається від працюючої у Берліні молодої англійки Едіт Гантер, що проти Англії готується наклепницький пропагандистський випад, і, всупереч приписам начальства, вирушає до німецької столиці на зустріч з деяким Кауніцем, головним ініціатором брудної кампанії. У популярному міському кафе він ображає Кауніца, а разом з ним — увесь полк, в якому той служить. Призначається дуель між Кенді і лейтенантом Тео Кречмаром-Шульдорфом, якому випало захищати честь полку. Обидва супротивники поранені на дуелі і в лікарні стають друзями. Тео закохується в Едіт і зізнається в цьому Кенді, якого марно вважав її нареченим. Тео одружується на Едіт. І тільки потім Клайв виразно розуміє, що в глибині душі теж кохав Едіт.

Упустивши жінку свого життя, Клайв назавжди зберігає в серці тугу за нею. Повернувшись до Лондона, він починає зустрічатися з сестрою Едіт, сподіваючись знайти в ній хоч частку своєї коханої, але стосунки не складаються. Декілька років він тільки й робить, що полює та прикрашає трофеями стіни величезного особняка, що дістався від тітки. У 1914 році на фронті він зустрічає у французькому монастирі медсестру, вражаюче схожу на Едіт. Її звуть Барбара Вінн, і скоро вона стає його дружиною. Дізнавшись про перемир'я, Кенді радіє, що «доброчесні» правила ведення бою взяли верх над підлими хитрощами германського ворога. Він відвідує свого друга Тео в таборі для військовополонених, але той відмовляється з ним говорити. Після звільнення Тео дзвонить йому з вокзалу. Вони знову зустрічаються. Тео у відчаї. Кенді знайомить його зі своїми друзями по клубу і запевняє, що англійці зовсім не мають наміру принижувати переможеного ворога: навпроти, вони готові допомогти йому звестися на ноги.

Минають роки. У 1926 році помирає Барбара. Кенді знову з головою заглиблюється в полювання — тільки це заняття допомагає йому угамувати тугу. Підписують Мюнхенські угоди. Тео, що в 1920 році подав у відставку, просить дозволу на еміграцію до Англії. Його дружина Едіт померла, а двоє синів стали переконаними фашистами. Сам він з презирством ставиться до того, що відбувається в Німеччині. Кенді, що повернувся на службу, зустрічається з ним і хоче допомогти йому залишитися в Англії. Він готується виступити по радіо, але його промову в останню хвилину відміняють. Він в люті. Тео розуміє, чому його не підпустили до мікрофону. Він намагається пояснити Кенді, що колишні методи ведення війни застаріли з появою нового ворога — фашистів. «Це не джентльменська війна», — говорить він Кенді, але тому важко пристосуватися до нової реальності. Кенді намагається принести користь в ополченні, якому довірена оборона Лондона. Своїм водієм він призначає Анджелу Кеннон на прізвисько «Джоні» — дівчину, дивним чином схожу на Едіт і Барбару. Вона — наречена лейтенанта Вілсона, чия успішна хитрість служить живою ілюстрацією слів Тео. У боротьбі з фашистами потрібно забути про правила. Кенді обіцяє Тео зробити все, щоб Вілсон уникнув покарання.

У роляхРедагувати

Роджер Лівсі Клайв Кенді
Дебора Керр Едіт / Барбара / Анджела
Антон Волбрук Тео Кречмар-Шульдорф
Урсула Джинс фрау фон Кальтенек
• Джеймс Маккечні Спад Вілсон
Девід Гатчесон Гоппі
Роналд Калвер полковник Беттеридж
Алберт Лівен фон Ріттер
Артур Вонтнер радник посольства
Джон Лорі Мердок
Фелікс Ейлмер єпископ
Карл Яффе фон Ройманн
Девід Ворд Кауніц

Знімальна групаРедагувати

Нагороди та номінаціїРедагувати

Список нагород та номінацій[4]
Кінопремія Рік Категорія Номінант(и) Результат
Національна рада кінокритиків США 1945 ТОП-10 фільмів Життя і смерть полковника Блімпа Нагорода
Спільнота кінокритиків Нью-Йорка 1946 Найкращий фільм Життя і смерть полковника Блімпа 3-є місце
Найкраща акторка Дебора Керр Нагорода

ПриміткиРедагувати

  1. Indies $70,000,000 Pix Output. Variety: 3. 3 листопада 1944. Процитовано 22.08.2017. 
  2. Sarah Street, Transatlantic Crossings: British Feature Films in the USA, Continuum, 2002 p 97
  3. Жак Лурселль, 2009, с. 2062
  4. Нагороди та номінації фільму Життя і смерть полковника Блімпа на сайті IMDb (англ.)

ДжерелаРедагувати

  • Лурселль, Жак. The Life and Death of Colonel Blimp/Жизнь и смерть полковника Блимпа // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 2061—2064. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)

ПосиланняРедагувати