Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Жижи Ібрагім (повне ім'я Жіхан Ібрагім; англ. Gigi Ibrahim, араб. جيجي إبراهيم) — єгипетська активістка соціалістичного руху, журналістка і блогер. Вона є яскравою представницею нового покоління «громадянських журналістів», які використовували соціальні мережі для інформування про події на площі Тахрір в ході революційних подій в Єгипті у 2011 році.

Жижи Ібрагім
араб. جيهان إبراهيم
Народилася12 лютого 1988(1988-02-12) (36 років)
Лонґ-Біч, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США
Країна Єгипет
Місце проживанняКаїр
Діяльністьжурналістка, правозахисниця, письменниця
Alma materАмериканський університет у Каїріd і Каїрський університет
Знання моварабська
ПартіяRevolutionary Socialistsd
Жижи Ібрагім на площі Тахрір 3 лютого 2011 року

Діяльність

ред.

З 14-річного віку жила в США (у 2002—2008 роках), де брала участь в антивоєнних протестах і групі, яка виступала проти закону про імміграцію і допомагала переслідуваним поліцією мігрантам. Закінчила Американський університет в Каїрі[1], отримала науковий ступінь за спеціальністю «політологія»[2].

До вступу в університет Жижи Ібрагім не була пов'язана з робочим рухом і протестами опозиції. Вона була залучена в лівий рух завдяки курсу лекцій «Соціальна мобілізація в умовах авторитарного режиму», прочитаному журналістом і активістом-троцькістом Хоссамом ель-Хамалави[3]. Який згодом став її чоловіком.

Вступивши в групу «Революційні соціалісти», єгипетську секцію кліффіанского інтернаціоналу Міжнародна соціалістична тенденція, Жижи Ібрагім брала участь у політичних демонстраціях 2009—2010 років[4]. Була в числі ініціаторів зборів на площі Тахрір 25 січня 2011 року, що стали каталізатором масового народного руху проти Хосні Мубарака.

Разом з тим, вона критикувала опозиційних активістів на зразок Ваїля Гнана, які закликали народ розходитися після оголошення про усунення президента[5], і вимагала системних змін у соціально-економічній і політичній системі Єгипту, припинення поліцейського свавілля і деприватизацію підприємств з передачею їх у руки робітників.

Фотографії Жижи Ібрагім і ряду інших «фейсбучних революціонерів» були поміщені на обкладинку журналу «Тайм» в якості «лідерів площі Тахрір»[6]. Згодом Жижи Ібрагім висловлювала свою солідарність з низкою соціальних рухів за кордоном, зокрема, була присутня на протестах студентів у Великій Британії.

Примітки

ред.
  1. Interview With an Egyptian Blogger. The New York Times. 27 січня 2011. Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 12 квітня 2011.
  2. Citizen Journalist Gigi Ibrahim Uses Tools of the Web to Spread News of Cairo Protests. About.com. 28 січня 2011. Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 14 квітня 2011.
  3. Egyptian activist on The Daily Show. Bikya Masr. 27 квітня 2011. Архів оригіналу за 29 квітня 2011. Процитовано 1 травня 2011.
  4. Socialist from Egypt to join debate about revolution. Socialist Worker (UK). 12 березня 2011. Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 19 березня 2011.
  5. Splits Emerge Among Egypt's Young Activists. The Wall Street Journal. 18 лютого 2011. Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 9 травня 2011.
  6. The world at Boulder's doorstep. Daily Camera. 4 березня 2011. Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 12 квітня 2011.

Посилання

ред.