Живі

фільм 1993 року

«Живі» (англ. Alive, також «Вижити») — фільм Френка Маршалла[ru], реконструкція сумно відомих подій про катастрофу уругвайського літака над Андами 1972 року. Фільм знято за книгою Пірса Пола Ріда «Живі: Історія врятованих в Андах», заснованої на документальному матеріалі.

ЖивіPicto infobox cinema.png
англ. Alive
Crash site.JPG
Жанр бойовик, докудрамаd, фільм-катастрофа, фільм про виживанняd, кінодрама[d] і екранізація літературного твору[d]
Режисер Френк Маршалл[d][1][2][…]
Продюсер Кетлін Кеннедіd і Robert Wattsd
Сценарист John Patrick Shanleyd
На основі Alive: The Story of the Andes Survivorsd
Оповідач Джон Малкович
У головних
ролях
Ітан Гоук[2][3][…], Вінсент Спано[2][4][5], Josh Hamiltond[2][4][5], John Haymes Newtond[4], Illeana Douglasd[4], Джош Лукасd[4], Денні Нуччіd[4], Джон Малкович[4], Bruce Ramsayd[4][5], David Cubittd[4], Gordon Curried[4], Jack Noseworthyd[4], Jason Gaffneyd[4], Richard Ian Coxd[4], Sam Behrensd[4], Ele Keatsd і José Zúñigad
Оператор Peter Jamesd і Peter Jamesd
Композитор Джеймс Ньютон Говард
Кінокомпанія Paramount Pictures, Touchstone Pictures, The Kennedy/Marshall Companyd і Cinema International Corporationd
Дистриб'ютор Paramount Pictures
Тривалість 127 хв.
Мова англійська
Країна Flag of the United States.svg США
IMDb ID 0106246

СюжетРедагувати

Літак уругвайської авіакомпанії «Таму», на борту якого перебували переважно члени студентської команди з регбі «Олд Кристіанс», їхні друзі та родичі, летів у Сантьяго, де мав відбутися товариський матч. Однак долетіти до столиці Чилі їм не судилося. В умовах сильного туману і турбулентності літак зачепив скелі й упав на високогірне плато, розвалившись на шматки. Під час падіння завдяки снігу, що пом'якшив удар, дивом уціліло більше половини людей.

Відсутність точних координат падіння не дозволило пошуковим групам самостійно виявити літак, що розбився. Через якийсь час пошуки взагалі припинили через відсутність у пасажирів шансів на порятунок. Про це вцілілі почують по маленькому радіоприймачу…

Коли було з'їдено останні припаси, інстинкт самозбереження змусив перемогти почуття відрази і знехтувати моральними табу. Щоб не померти з голоду і не замерзнути, живі почали вживати людське м'ясо, що добре зберігається за від'ємної температури високогір'я. Ситуація погіршувалася ще й тим, що вони змушені були їсти своїх колишніх знайомих, вето було накладено тільки на родичів.

Незважаючи на кілька невдалих спроб перейти гори, хлопці все-таки наважуються на великий перехід. Ініціює його Нандо Паррадо (Ітан Гоук), який втратив у авіакатастрофі матір і сестру, був поранений, але попри це зміг стати справжнім лідером серед зневірених товаришів. Двоє, що наважились перейти через неприступний гірський масив, спустилися в долину, звідки й викликали допомогу. Сталося це лише на 71-й день після аварії… З 33 осіб, що вижили в авіакатастрофі, до порятунку дожили 16…

В роляхРедагувати

Актор Роль
Ітан Гоук Нандо Паррадо Нандо Паррадо
Вінсент Спано Антоніо Бальбі Антоніо Бальбі
Джош Гемілтон[en] Роберто Канесса Роберто Канесса
Брюс Ремзей[en] Карлітос Паес Карлітос Паес
Джон Малкович дорослий Карлітос Паес дорослий Карлітос Паес
Денні Нуччі[ru] Г'юго Діаз Г'юго Діаз
Джон Ньютон[en] Антоніо «Тінтін» Візинтін Антоніо «Тінтін» Візинтін
Девід Крігел[nl] Густаво Сербіно Густаво Сербіно
Кевін Брезнахан Рой Гарлей Рой Гарлей
Сем Беренс[en] Хав'єр Метоль Хав'єр Метоль
Ілляна Даглас[ru] Ліліана Метоль Ліліана Метоль
Джек Ноузворті[en] Боббі Франсуа Боббі Франсуа

Цікаві фактиРедагувати

  • Реальний літак зазнав аварії в п'ятницю 13 жовтня 1972 року.
  • Реальний Нандо Паррадо був запрошений консультантом.
  • Імена загиблих змінили, за винятком імен матері і сестри Нандо Паррадо та імені дружини Хав'єра Метоля.
  • Сценарій фільму розроблено ще 1981 року.
  • Сцену аварії знімали 9 днів.
  • Більшість знімальної групи приймали таблетки від висотної хвороби через тривале перебування в горах.
  • Основним місцем зйомок було канадське лижне містечко Панорама[en].
  • Щоб возити всю знімальну групу (150 осіб) на місце зйомок щоранку, знадобилось 5 вертольотів.
  • Щоб сцена поїдання мертвих була більш реалістичною, актори до цього не їли протягом двох днів. У цій сцені актори їли сиру індичку.
  • 1993 року фільм номінувався на премію каналу MTV в номінації «Краща екшн-сцена» (сцена падіння літака).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати