«Живий» (рос. Живой) — російський драматично-містичний фільм 2006 р.

ЖивийPicto infobox cinema.png
Живой
Alive (2006 film) poster.jpg
Жанр Драма
містика
Режисер Олександр Веледінський
Продюсер Сергій Чліянц
Вадим Горяїнов
Михайло Микоц
Олексій Алякін
Сценарист Ігор Порублев
Олександр Веледінський
У головних
ролях
Андрій Чадов
Максим Лагашкін
Володимир Єпіфанцев
Олексій Чадов
Оператор Павло Ігнатов
Композитор Олексій Зубарєв
Кінокомпанія «Пигмалион Продакшн»
Кинокомпания «КВИД»
Вокс Видео
Мова російська
Країна Росія
Рік 2006
IMDb ID 0880504
alivefilm.ru

СюжетРедагувати

В ході одного з боїв чеченської війни розвідгрупа була змушена відходити. Щоб прикрити товаришів, які виносять пораненого в ногу солдата, кілька розвідників жертвують собою, щоб затримати надхожих бойовиків.

Головний герой Кір опиняється в госпіталі, де йому ампутують ногу. Він стає інвалідом. У Чечню він поїхав служити за контрактом, щоб заробити грошей на весілля з коханою дівчиною. Але повернувшись з війни, він розуміє, що вже не може жити нормальним життям в мирний час. Частина його душі залишилася в горах Кавказу разом із загиблими друзями. Він не розуміє, навіщо залишився в живих.

Відразу після виходу з госпіталю Кір намагається отримати виплату за інвалідністю, але безсовісний військовий чиновник вимагає з нього відсоток. Кір погоджується, отримує гроші та купує собі шаблю. Він зустрічається з чиновником, той згоден послати в санаторій на реабілітацію, але тільки за хабар. Кір вихоплює шаблю і вбиває чиновника.

Кір добирається додому, на нічному мокрому шосе його збиває авто. Він приїжджає додому, перед ним з'являються примари загиблих двох друзів, які намагаються допомогти йому розібратися в ситуації, що склалася і відповісти на питання, на які немає відповіді. Тільки з ними Кір відчуває себе добре, але вони засуджують його поведінку, стають його совістю.

Кір не знаходить спокою ні в рідному домі, де мати стає для нього чужою людиною, ні поруч з коханою дівчиною, яка змінилася і не приймає його таким, яким він став.

Герой фільму хоче розшукати могили своїх товаришів і по дорозі на кладовище зустрічає молодого священника, який підвозить його на своїй машині й відправляється разом з ним. Кір знаходить могили друзів і силою намагається перешкодити священнику прочитати молитви за упокій, але священник непохитний, він читає молитви, незважаючи на дощ. Коли Кір повертається з цвинтаря, повторюється сцена з початку фільму — він потрапляє під авто, але прокинувшись, бачить своїх друзів. Всі разом вони сонячним ранком йдуть вдалину, розчиняючись в ранковому тумані. Кір навіть не помічає, що вже не кульгає. Стає ясно, що він загинув під колесами ще на початку фільму і возз'єднався зі своїми бойовими товаришами в потойбічному світі, а всі події, що відбуваються пізніше, — його передсмертні мрії.

РоліРедагувати

ВиробництвоРедагувати

  • Робочою назвою фільму було «Якими ми не будемо».
  • Місця фільмування: Північна Осетія, Єлець, Липецьк, Москва тощо.
  • В одному з епізодів герої приходять на концерт групи Сплін, де справжні музиканти виконують свою пісню.
  • У першому спогаді Кіра про відступ звучать записи радіопереговорів 131-й Майкопської бригади з документального фільму «60 годин Майкопської бригади» про «новорічний штурм» Грозного.
  • На основі сценарію була створена кіноповість «Живий», в роботі над якою брав участь Дмитро Биков. Книга випущена в 2006 р. видавництвом «Амфора».

НагородиРедагувати

  • «Золотий орел» (2007):
    • номінація «Найкращий ігровий фільм»
    • номінація «Найкращий сценарій»
  • «Ніка» (2007)
  • «Кінотавр» (2006)
    • приз імені Григорія Горіна за найкращий сценарій
    • приз Гільдії кінознавців і кінокритиків
    • номінація «Головний приз»
  • «MTV Россия» (2007)
    • приз «Найкраща екранна команда»
    • приз «Найкраща чоловіча роль» (Андрій Чадов)
    • номінація «Найкраща бійка»
    • номінація «Прорив року» (Андрій Чадов)
    • номінація «Найкращий саундтрек» («Сплін»)

ПосиланняРедагувати