Відкрити головне меню

Жеті жарги (каз. Жеті жарғы, букв. «Сім постанов», також «Закони Тауке») — звід законів звичаєвого права казахів, укладений в XVII ст. в часи правління хана Тауке (роки правління 1678 — 1718). Закони Тауке дійшли до нашого часу в перекладах і уривчастих записах, зроблених у ХІХ ст. зі слів казахських біїв[1]. 11 фрагментів Уложення опублікував 1820 року Г. І. Спаський (у журналі "Сибірський вісник"), 34 фрагменти Зводу наведені у книзі О. І. Лєвшина "Опис киргиз-козачих або ж киргиз-кайсацьких орд та степів" (1832)[2].

Художник К. Ажибекули «Жеті жарги» (2001), зображено момент прийняття ханом Тауке Зводу Законів

Звід Жеті жарги включав у себе наступні розділи:

  • Земельний закон (каз. Жер дауы) — присвячений вирішенню спорів про пасовища й водопої;
  • Сімейно-шлюбний закон — установлював порядок укладення і розірвання шлюбу, права й обов'язки подружжя, майнові права членів родини;
  • Військовий закон — регламентував відбування військової повинності, формування підрозділів і виборів військових начальників;
  • Положення про судовий процес — визначало порядок судового розгляду;
  • Кримінальний закон — встановлював покарання за різні види злочинів, окрім убивства;
  • Закон про куну — встановлював покарання за вбивства і тяжкі тілесні ушкодження;
  • Закон про вдів (каз. Жеaр дауы) — регулював майнові та особисті права вдів та сиріт, а також зобов’язання щодо них громади та родичів померлого[3].

На думку низки дослідників, кодекс Жеті жарги використовувався у правозастосовній практиці Казахстану аж до кінця ХІХ ст.[4].

ПриміткиРедагувати

  1. Сатанова Л. М. История государства и права Республики Казахстан: Учебное пособие. — Алматы: КазНПУ им. Абая, 2008. — 272 с. — С. 71.
  2. Див., напр.: Левшин А. И. Описание киргиз-казачьих, или киргиз-кайсацких, орд и степей. — Алматы: "Санат", 1996. — 656 с.
  3. Кузембайулы А., Абиль Е. А. История Казахстана: Учебник для вузов. 8-е изд. перераб. и доп. — Костанай: Костанайский региональный институт исторических исследований, 2006. — 350 с. — С. 127.
  4. Арапов Д. Ю. Жеты-Жаргы // БРЭ

Література та посиланняРедагувати