Жароміцність

властивість конструкційних матеріалів (металевих, керамічних, полімерних тощо) при високих температурах чинити опір деформуванню і руйну

Жаромі́цність — властивість конструкційних матеріалів (металевих, керамічних, полімерних тощо) при високих температурах чинити опір деформуванню і руйнуванню під дією механічних навантажень[1].

Велика кількість конструкцій працює протягом тривалого часу в умовах значних навантажень і високих температур. Тому виникає необхідність проведення механічних випробувань для дослідження характеристик матеріалу, які визначають можливість його експлуатації в цих умовах. Тобто під жароміцністю розуміють комплекс властивостей металів і сплавів, що забезпечують в умовах підвищених температур і напружень працездатність конструкцій з них без істотної пластичної деформації та/чи руйнування.

Характеристики жароміцності

ред.

Жароміцність найчастіше характеризують короткочасною міцністю (границею міцності), границею повзучості та границею тривалої міцності при заданих температурних умовах.

Короткочасна міцність

ред.

Короткочасна міцність визначається в умовах випробувань на розтягування стандартизованих зразків з доведенням їх до руйнування. Зразки випробують на розривній машині в умовах нагріву до заданої температури. Позначають символом  , наприклад,   МПа — границя міцності за температури 300 °C.

Границя повзучості

ред.

Границя повзучості — напруження, за якого швидкість деформації повзучості або деформація повзучості за визначений час (за умовою) дорівнює заданій[2].

Для визначення границі повзучості на досліджуваний зразок протягом тривалого часу діють постійним розтяжним навантаженням і постійній температурі при фіксованій деформації зразка в часі.

Процес випробування представляють в вигляді первинної кривої повзучості в координатах «загальне подовження — час».

На основі отриманих кривих будують залежність між напруженням і подовженням і середньою рівномірною швидкістю повзучості на прямолінійному проміжку в логарифмічній системі координат.

Границю повзучості позначають літерою σ з числовими індексами, наприклад   — границя повзучості при допустимій деформації 0,2 % за 100 годин випробування при 700°С.

Тривала міцність

ред.

Дослідження на тривалу міцність відрізняється від дослідження на повзучість тим, що досліджуваний зразок доводять при даній температурі та напруженні до руйнування.

В результаті досліджень визначають границю тривалої міцності — напруження, за якого зразок досягає поділу на частини за обумовлений час дії навантаження[2].

Границя тривалої міцності позначається σ з двома цифровими індексами, наприклад   — границя тривалої міцності за 1000 годин при 700°С.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. «Жароміцність» [Архівовано 28 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. а б ДСТУ 2825-94 Розрахунки та випробування на міцність. Терміни та визначення основних понять.

Джерела

ред.
  • Лахтин Ю. М., Леонтьева В. П. Материаловедение. — М.: Машиностроение, 1990. — 528 с. — ISBN 5-217-00858-X
  • Хільчевський В. В. Матеріалознавство і технологія конструкційних матеріалів: Навчальний посібник.  К.: Либідь, 2002. — 328с. ISBN 966-06-0247-2

Посилання

ред.