Жароміцність
Жаромі́цність — властивість конструкційних матеріалів (металевих, керамічних, полімерних тощо) при високих температурах чинити опір деформуванню і руйнуванню під дією механічних навантажень[1].
Велика кількість конструкцій працює протягом тривалого часу в умовах значних навантажень і високих температур. Тому виникає необхідність проведення механічних випробувань для дослідження характеристик матеріалу, які визначають можливість його експлуатації в цих умовах. Тобто під жароміцністю розуміють комплекс властивостей металів і сплавів, що забезпечують в умовах підвищених температур і напружень працездатність конструкцій з них без істотної пластичної деформації та/чи руйнування.
Характеристики жароміцності
ред.Жароміцність найчастіше характеризують короткочасною міцністю (границею міцності), границею повзучості та границею тривалої міцності при заданих температурних умовах.
Короткочасна міцність
ред.Короткочасна міцність визначається в умовах випробувань на розтягування стандартизованих зразків з доведенням їх до руйнування. Зразки випробують на розривній машині в умовах нагріву до заданої температури. Позначають символом , наприклад, МПа — границя міцності за температури 300 °C.
Границя повзучості
ред.Границя повзучості — напруження, за якого швидкість деформації повзучості або деформація повзучості за визначений час (за умовою) дорівнює заданій[2].
Для визначення границі повзучості на досліджуваний зразок протягом тривалого часу діють постійним розтяжним навантаженням і постійній температурі при фіксованій деформації зразка в часі.
Процес випробування представляють в вигляді первинної кривої повзучості в координатах «загальне подовження — час».
На основі отриманих кривих будують залежність між напруженням і подовженням і середньою рівномірною швидкістю повзучості на прямолінійному проміжку в логарифмічній системі координат.
Границю повзучості позначають літерою σ з числовими індексами, наприклад — границя повзучості при допустимій деформації 0,2 % за 100 годин випробування при 700°С.
Тривала міцність
ред.Дослідження на тривалу міцність відрізняється від дослідження на повзучість тим, що досліджуваний зразок доводять при даній температурі та напруженні до руйнування.
В результаті досліджень визначають границю тривалої міцності — напруження, за якого зразок досягає поділу на частини за обумовлений час дії навантаження[2].
Границя тривалої міцності позначається σ з двома цифровими індексами, наприклад — границя тривалої міцності за 1000 годин при 700°С.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ «Жароміцність» [Архівовано 28 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ а б ДСТУ 2825-94 Розрахунки та випробування на міцність. Терміни та визначення основних понять.
Джерела
ред.- Лахтин Ю. М., Леонтьева В. П. Материаловедение. — М.: Машиностроение, 1990. — 528 с. — ISBN 5-217-00858-X
- Хільчевський В. В. Матеріалознавство і технологія конструкційних матеріалів: Навчальний посібник. К.: Либідь, 2002. — 328с. ISBN 966-06-0247-2
Посилання
ред.- Жароміцність та жароміцні металеві матеріали [Архівовано 22 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Жароміцність // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 90. — ISBN 978-966-7407-83-4.
Це незавершена стаття з технології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |