Жан Казимир де Балюз

Жан Казимир де Балюз (4 серпня 1648 — 26 квітня 1718) — французький дипломат кінця XVII — початку XVIII століття. Син придворного польської королеви Марії Людовики, хрещеник польського короля Яна II Казимира Ваза.

Жан Казимир де Балюз
Народився 4 серпня 1648(1648-08-04)
Помер 26 квітня 1718(1718-04-26) (69 років)
Країна Royal Standard of the King of France.svg Франція
Діяльність дипломат
Знання мов французька
Посада посол

Народився у Варшаві. Початкову освіту та виховання здобув при королівському дворі, де був пажем, а вищу — в Парижі. Наприкінці 1703 року відправлений французьким королем Людовиком XIV до Москви у справі торговельних переговорів та посередництва між шведським королем Карлом XII та російським царем Петром I. Місія була невдалою. Наприкінці 1704 року Балюз повернувся до Варшави, де працював секретарем французького посольства. У 1710–1711 роках їздив до Москви в справі налагодження французького посередництва між Швецією та Росією. Петро I знову відповів відмовою. У травні 1711 року Балюз покинув Росію і поїхав до Львова, звідти 1713 повернувся до Варшави. Помер у Варшаві.

З подачі Ілька Борщака та Теодора Мацькова в історіографії поширилася думка про відвідини Балюзом у 1704 р. Батурина і його зустріч з гетьманом Іваном Мазепою. Ілько Борщак опублікував також лист Балюза, в якому наводилися дані про зовнішність, особисті якості Мазепи, рівень його освіченості, владні повноваження, авторитет у Війську Запорозькому, а також про його орієнтації в зовнішньополітичних справах. Проте Вадим Ададуров доводить, що Балюз не зустрічався з Мазепою, а лист є фабрикацією Борщака[1].

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Борщак І. Мазепа. Людина й історичний діяч. «ЗНТШ», 1933, т. 152;
  • Мацьків Т. Гетьман Іван Мазепа в західноєвропейських джерелах 1687–1709. Мюнхен-К., 1988.

ПосиланняРедагувати