Жан-Батист Луве де Кувре

Жан-Батист Луве де Кувре
фр. Jean-Baptiste Louvet de Couvray
Jean-Baptiste Louvet de Courvray.jpg
Псевдо Auteur de Faublas[1]
Народився 12 червня 1760(1760-06-12)
Париж
Помер 25 серпня 1797(1797-08-25) (37 років)
Париж
·туберкульоз
Громадянство Франція
Діяльність прозаїк
Мова творів французька
Членство Council of Five Hundredd
Автограф Louvet de CouvraySignature.jpg

CMNS: Жан-Батист Луве де Кувре у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Жан-Батист Луве де Кувре (фр. Jean-Baptiste Louvet de Couvray или de Couvrai; нар. 12 червня 1760 року, Париж — пом. 25 серпня 1797 року, Париж) — французький письменник, видатний діяч епохи французької революції.

БіографіяРедагувати

Луве де Кувре походив з дворянського роду, що увійшов до складу буржуазії і був сином паперового фабриканта.

Під час Революції Луве де Кувре захищав інтереси жирондистів. Він видавав газету «La Sentinelle» («Вартовий»), випускав брошури та листівки, боровся з роялістами та якобінцями.

Був обраний в члени Національного конвенту від департаменту Луаріе. Під час процесу Людовика XVI голосував за страту короля за умови затвердження вироку на всенародному голосуванні.

Під час якобінської диктатури Луве де Кувре переховувався в провінції, в Сент-Емільйоні поблизу Бордо, у складі групи видатних жирондистів на чолі з колишнім президентом Конвенту Жеромом Петіоном. За місяць до дев'ятого термідора вони покинули притулок, відчуваючи, що вже не перебувають у безпеці; Луве вважав за краще відправитися до Парижу, і, незважаючи на надзвичайну ризикованість цього задуму, він виявився єдиним з сент-емільйонської групи, якому вдалося вижити (з інших п'ятьох троє потрапили на гільйотину, а двоє, в тому числі Петіон, покінчили з собою в лісі). Після падіння влади Робесп'єра він знову висунувся на перший план. Але, початок реакції відновив нові переслідування. Французька директорія призначила його в консульство в Палермо, однак передчасна смерть зашкодила йому вступити на посаду.

ТворчістьРедагувати

Луве найбільш прославився як автор роману «Любовні пригоди шевальє де Фобласа» (фр. Les amours du chevalier de Faublas), друкувався частинами в 17871790). Роман було написано ним у ранній молодості. Величезний успіх роману стався через його еротичну фабулу, сміливі факти та епізоди. Прототипом головної героїні була кохана Луве, з якою він згодом одружився. Другий його роман, «Емілія де Вармон», пропагує дозвіл розлучення шлюбу і священиків.

БібліографіяРедагувати

  • Любовні пригоди кавалера Фоблаза, вид. журн. «Вісник іноземної літератури», СПБ, 1902; Les amours du chevalier de Faublas, P., 1787—1790 (і ряд ін. видань); Mémoires de J. B. Louvet, 2 vv., 1822.
  • Chasles P. E., Considérations sur la vie et les ouvrages de Louvet, P., 1822; Rivers J., Louvet: Revolutionist and Romancewriter, 1910.
  • Любовні пригоди шевальє де Фобласа. М.: Ладомир. Наука. Серія Літературні пам'ятники. 2014.

ПриміткиРедагувати

  1. Czech National Authority Database
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

ПосиланняРедагувати