Відкрити головне меню

Жанна Еррі

французька акторка та кінорежисерка

Жа́нна Еррі́ (фр. Jeanne Herry; нар. 19 квітня 1978, Франція) — французька акторка, кінорежисерка та сценаристка.

Жанна Еррі
фр. Jeanne Herry
Jeanne Herry 2015.jpg
Жанна Еррі, 2015
Дата народження 19 квітня 1978(1978-04-19) (41 рік)
Громадянство Франція Франція
Професія акторка, кінорежисерка, сценаристка
Роки активності 1990наш час
IMDb ID 0380831
Commons-logo.svg Жанна Еррі у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Жанна Еррі народилася 19 квітня 1978; вона є дочкою співака Поля-Алена Леклера, відомого як Жульєн Клер[fr] та акторки Сільвет Еррі, більше відомої за артистичним псевдонімом Міу-Міу.[1] Своє раннє дитинство провела з батьками та старшою сестрою Анжель[fr] в департаменті Йонна. Батьки Жанни розлучилися коли їй було 5 років. Після здобуття економічної освіти вона навчалася в Міжнародній театральній школі в Лондоні та в Національній консерваторії музики і танцю.[2]

Після навчання Жанна Еррі почала акторську кар'єру, поєднуючи роботу в театрі, де вона грає на сцені та виступає як режисер-постановник, у телевізійних фільмах, короткометражках та повнометражних художніх фільмах.[2]

У 2009 році Жанна Еррі дебютувала як кінорежисерка короткометражним фільмом «Ходити». У листопаді 2013 року вона випустила свій перший повнометражний фільм «Вона його обожнює» за участю Сандрін Кіберлен та Лорана Лафітта, який був номінований на французьку національну кінопремію «Сезар» в категоріях «Найкращий перший фільм» та «Найкращий оригінальний сценарій».[2][3]

Другий повнометражний фільм Жанни Еррі «Опіканець», що вийшов у 2018 році, був номінований в 7-ти категоріях на здобуття «Сезара» (у тому числі за найкращий фільм та найкращу режисерську роботу)[4][5], та в 4-х категоріях на премію «Люм'єр» за 2018 рік [6].

Жанна Еррі є також автором автобіографічного роману «80 літ», виданого у 2005 році «Галлімаром» у серії «Haute Enfance».[2]

Особисте життяРедагувати

Жанна Еррі виховує двох дітей: сина Антуана (нар. 3 квітня 2007), чиїм батьком є редактор шоу «Le Grand Journal» на «Canal+» Франциск, та донька Марго, яка народилася наприкінці 2010 року.[2]

ФільмографіяРедагувати

АкторкаРедагувати

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1989 ф Милу в травні Milou en mai Франсуаза
19912005 с Мегре Maigret Фелісі
1995 тф Жінка під час буревію Une femme dans la tourmente Марі Руанне
2004 тф Няня La nourrice Сесіль
2004 тф На екрані через два роки À cran, deux ans après Летиція
2005 с Секс у великому Парижі Clara Sheller друга майстриня
2005 ф Габрієль Gabrielle Maid
2006 ф Жан-Філіпп Jean-Philippe служниця
2006 кф En compagnie des choses Елен Оберлінк
2007 кф Дорога, ніч La route, la nuit
2014 ф SMS SMS
2015 с Десять відсотків Dix pour cent режисерка

Режисер, сценаристРедагувати

Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист
2009 к/м Ходити Marcher  
2014 Вона його обожнює Elle l'adore    
2015 т/с Десять відсотків Dix pour cent    
2018 Опіканець Pupille    
2019 Дрібні пластівці Les petits flocons  

ВизнанняРедагувати

Нагороди та номінації Жанни Еррі[7]
Рік Категорія Фільм Результат
Кінофестиваль в Довілі
2014 Нагорода Мішеля д'Орнано Вона його обожнює Нагорода
Премія «Сезар»
2015 Найкращий дебютний фільм Вона його обожнює Номінація
2019 Найкращий фільм Опіканець Номінація
Найкраща режисерська робота Номінація
Найкращий оригінальний сценарій Номінація
Премія «Люм'єр»
2015 Найкращий дебютний фільм Вона його обожнює Номінація
Найкращий сценарій Номінація
2019 Найкращий фільм Опіканець Номінація
Найкращий режисер Номінація
Найкращий сценарій Номінація
Міжнародний фестиваль франкомовного кіно в Намюрі
2018 Золотий Баярд за найкращий сценарій Опіканець Нагорода
Приз Луї Деллюка
2018 Найкращий фільм Опіканець Номінація

ПриміткиРедагувати

  1. Miou-Miou et Jeanne Herry - Mères et filles à la ville... comme à l'écran !. AlloCiné.fr. 18 вересня 2014. Процитовано 20 вересня 2014. 
  2. а б в г д Jeanne Herry, la deuxiéme fille de Julien Clerc. Julien-Clerc.net (фр.). Процитовано 31.01.2019. 
  3. Sortir à Caen. Jeanne Herry : Du théâtre aux César. Ouest-France (фр.). 02.02.2015. Процитовано 31.01.2019. 
  4. César 2019 : la liste complète des nommés. RTBF (фр.). 23.01.2019. Процитовано 23.01.2019. 
  5. Fabien Lemercier. 10 nominations aux César pour Le Grand Bain et Jusqu’à la garde. Cineuropa (англ.). 23.01.2019. Процитовано 24.01.2019. 
  6. Fabien Lemercier. The nominees for the Lumières Awards unveiled. Cineuropa. 17.12.2018. Процитовано 05.01.2019. 
  7. Нагороди та номінації Жанни Еррі на сайті IMDb (англ.)

ПосиланняРедагувати