Жак д'Ібелін
Жак д'Ібелін (фр. Jacques d’Ibelin; бл. 1240 — 1276) — граф Яффо і сеньйор Рамли в Єрусалимському королівстві (1266—1268, з 1268 титулярний)[1].
| Жак д'Ібелін | |
|---|---|
| фр. Jacques d’Ibelin | |
| Народився | 1240 |
| Помер | 1276 |
| Діяльність | правник |
| Титул | Граф Яффськийd |
| Рід | Ібелінські |
| Батько | Жан д'Ібелін (Яффський) |
| Мати | Kalamaria of Barberond |
| Брати, сестри | Guy of Ibelind |
| У шлюбі з | Marie of Montbéliardd |
 | |
Біографія
ред.Жак був сином графа Яффо Жана д'Ібеліна та його дружини Марії Вірменської. Після смерті батька в 1266 році успадкував його титули та володіння. Як і його батько, був відомим юристом і написав юридичний трактат «Le Livre de Jean d'Ibelin» — ясний і чітко складений в 69 главах огляд феодального права, що діяло в Кіпрскькому королевстві, що увійшов до збірки, відомій як асизи Єрусалимського королівства.
Між 1255 і 1260 роком Жак одружився з Марією Монбельярдською, вдовою Гуго д'Ібеліна Бейрутського і дочкою Еда Монбельярдського — конетабля Єрусалима, та Есківи де Сент-Омер, княгині Галілеї, але дітей у пари не було.
В березні 1268 року його володіння в Єрусалимському королівстві захопили мамелюки, і Жак д'Ібелін утік до родичів на Кіпр.
Жак д'Ібелін помер 1276 року, і його титули успадкував молодший брат — Гі д'Ібелін (пом. 1304)[2]. Нащадки Гі д'Ібеліна називали себе графами Яффо до кінця XIV століття.
Посилання
ред.Примітки
ред.Джерела
ред.- Marshall, Christopher (1992), Warfare in the Latin East, 1192–1291 (англ.), Cambridge University Press, ISBN 0-521-39428-7.
- Rüdt de Collenberg, W. H. (1983), Familles de l'Orient latin XIIe-XIVe siècles (фр.), Variorum reprints.