Жак Озанам (фр. Jacques Ozanam, 16 червня 1640 року, Сент-Олів (департамент Ен) — 3 квітня 1718, Париж— французький математик, професор Сорбонни, ад'юнкт Паризької академії наук з 1701 року. Опублікував кілька праць, які відіграли важливу роль у розвитку математики. У деяких російських джерелах його прізвище помилково транскрибовано як Оцанам.

Жак Озанам
фр. Jacques Ozanam
Jacques Ozanam.png
Народився 16 червня 1640(1640-06-16)[1][2][3]
Сент-Олів
Помер 3 квітня 1718(1718-04-03)[1][2][3] (77 років)
Париж, Королівство Франція[4]
Країна Royal Standard of the King of France.svg Франція[5]
Діяльність математик
Галузь математика
Відомі учні А. де Муавр
Членство Французька академія наук

CMNS: Жак Озанам у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Народився в сім'ї хрещених євреїв. Самостійно освоїв математику, і вже в 15 років написав свій перший трактат. Після опублікування ним відмінного збірника тригонометричних таблиць Озанам отримав запрошення викладати в Парижі.

Праці і наукова діяльністьРедагувати

 
Traité de la construction des equations pour la solution des problemes indeterminez, 1687

Тематика робіт Озанама була досить різноманітна; наприклад, він досліджував одну з квадратис, що отримала його ім'я:

 

Але основною науковою заслугою Озанама стали його монографії:

  • 1670: докладні таблиці синусів, тангенсів і секанса (Table des sinus, tangentes, et sécantes), найточніші на той момент.
  • 1684: Практична геометрія (Geometrie pratique).
  • 1688: Використання компаса (De l'usage du compas).
  • 1690: Математичний словник (Dictionnaire mathématique).
  • 1693: Курс математики в п'яти томах(Cours de mathématiques).
  • 1694: Трактат про фортифікації (Traité de la fortification).
  • 1694: Математичні та фізичні розваги у двох томах (Récréations mathématiques et physiques). Цей збірник набув значної популярність, неодноразово перевидавався і чимало сприяв розвитку математичної освіти. Перероблена і доповнена редакція (у чотирьох томах) була згодом опублікована Ж. Е. Монтуклею в 1778 році.
  • 1698: Нова тригонометрія (Nouvelle Trigonométrie).
  • 1702: Нові початки алгебри (Nouveaux Éléments d'Algèbre). Цю книгу Г. В. Лейбніц назвав найкращим твором з алгебри того часу.
  • 1711: Перспектива (La Perspective).
  • 1711: Географія та космографія (La Géographie et Cosmographie).

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

  1. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Архів історії математики Мактьютор
  3. а б The Fine Art Archive — 2003.
  4. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #117613126 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. Віртуальна бібліотека імені Мігеля де Сервантеса — 1999.