Жайворонок крихітний
| Жайворонок крихітний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Alaudala raytal (Blyth, 1845) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Alauda raytal Blyth, 1845 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Жа́йворонок крихітний[2] (Alaudala raytal) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Мешкає в Південній Азії[3][4].
Опис ред.
Довжина птаха становить 12-13 см, вага 18-19 г. Довжина хвоста становить 48-56 мм, довжина дзьоба 11-13 мм. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла тьмяно-коричнювато-сіра, легко поцяткована темними смужками, на тімені і плечах вони більш виражені. Верхні покривні пера хвоста світліші за спину, стернові пера бурувато-чорні, крайні стернові пера мають білі краї. Пера на тімені можуть ставати дибки при збудженні. Навколо очей світлі кільця, через очі ідуть вузькі темні смуги. Нижня частина тіла біла або кремово-біла, груди легко поцятковані темними смужками.
У представників підвиду A. r. krishnakumarsinhji верхня частина тіла більш сіра, смуги на верхній частині і грудях у них більш виражені. Представники підвиду A. r. adamsi є білдішими за представників номінативного підвиду. Дзьоб у західних популяцій найбільш короткий і тупий, а у східних популяцій — більш довгий і загострений[5][6].
Підвиди ред.
Виділяють три підвиди:[7].
- A. r. adamsi (Hume, 1871) — прибережні райони на південному сході Ірану, Пакистан, північний захід Індії;
- A. r. raytal (Blyth, 1845) — Індо-Гангська рівнина на півночі центральної Індії, півдні Непалу і Бутану та в Бангладеш, також на заході М'янми;
- A. r. krishnakumarsinhji (Vaurie & Dharmakumarsinhji, 1954)[8] — півострів Катхіавар на північному заході Індії.
Поширення і екологія ред.
Крихітні жайворонки мешкають в Ірані, Пакистані, Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш і М'янмі, трапляються на сході Афганістану. Вони живуть на піщаних мілинах на берегах річок, місцями порослих травою, на річкових островах, на прибережних дюнах і на сухих мулистих мілинах. Зокрема, вони зустрічаються на берегах річок Інд, Ганг, Брахмапутра, Іраваді, Чиндвін, рідше на берегах Нармади.
Крихітні жайворонки зустрічаються поодинці, парами або невеликими розрідженими зграйками. Живляться насінням трав і комахами. Гніздяться з лютого по травень. в цей період самці виконують видовищні демонстраційні польоті, підіймаючись на висоту 30 м над землею, при цьому співаючи, потім повільно падають, розправивши крила і хвіст, після чого закривають їх і вертикально падають вниз, сідаючи наприкінці на камінь. Вони також співають, сидячи на землі і розправивши чуб. Крихітні жайворонки, як і інші представники родини, гніздяться в заглибині в землі або в піску, часто серед макових або тамариксових заростей. В кладці 3 сірувато-білих яйця. поцяткованих коричневими плямками. За пташенятами доглядають і самиці, і самці.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Alaudala raytal: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 15 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Ali, S. (1993). The Book of Indian Birds. Bombay: Bombay Natural History Society. ISBN 0-19-563731-3.
- ↑ Ali, S; SD Ripley (1986). Handbook of the birds of India and Pakistan. Volume 5 (вид. 2nd). New Delhi: Oxford University Press. с. 26—29.
- ↑ Oates, EW (1890). The Fauna of British India, including Ceylon and Burma. Birds. Volume 2. London: Taylor and Francis. с. 330—331.
- ↑ Sharpe, R. Bowdler (1890). Catalogue of the Passeriformes, or perching birds, in the collection of the British Museum. London: British Museum (Natural History). с. 591—593.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 листопада 2022.
- ↑ Vaurie, C.; Dharmakumarsinhji, K. S. (1954). A new Sand Lark from Western India (Saurashtra). Journal of the Bombay Natural History Society. 52 (1): 8—9.
Джерела ред.
- Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
- Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, ISBN 3-00-011219-7.
Посилання ред.
- Ghorbani, F.; Aliabadian, M.; Zhang, R.; Irestedt, M.; Hao, Y.; Sundev, G.; Lei, F.; Ma, M.; Olsson, U.; Alström, P. (2020). Densely sampled phylogenetic analyses of the Lesser Short-toed Lark (Alaudala rufescens) — Sand Lark (A. raytal) species complex (Aves, Passeriformes) reveal cryptic diversity. Zoologica Scripta. 49 (4): 427—439. doi:10.1111/zsc.12422.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |