Жайворонок ефіопський
| Жайворонок ефіопський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Calandrella blanfordi (Shelley, 1902) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Tephrocorys blanfordi Shelley, 1902 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Жа́йворонок ефіопський[2] (Calandrella blanfordi) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Мешкає в Ефіопії і Еритреї. Вид названий на честь англійського натураліста Вільяма Томаса Бланфорда[3].
Опис ред.
Довжина птаха становить 12-13 см, довжина хвоста 49-52 мм, довжина дзьоба 9-10 мм. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла коричнева, поцяткована темними смужками, окремі пера на ній мають широкі охристі краї. Тім'я рудувато-коричневе, лоб світліший, менш яскравий, голова з боків сірувато-коричнева, через очі ідуть темні смуги. На верхній частині грудей з боків є темні плями. Груди, боки і стегна охристі, решта нижньої частини тіла білувата. Пера на тімені можуть ставати дибки при збудженні.
У представників підвиду C. b. erlangeri верхня частина тіла сіра, сильно поцяткована темними смугами, лоб у них чорнуватий, тім'я темно-рудувате, підборіддя і горало біле, груди рудувато-коричневі.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[4].
- C. b. blanfordi (Shelley, 1902) — Еритрея і крайня північ Ефіопії;
- C. b. erlangeri (Neumann, 1906) — центральна Ефіопія.
Деякі дослідники виділяють підвид C. b. erlangeri у окремий вид — жайворонок рудоволий (Calandrella erlangeri). Рудоголовий жайворонок раніше вважався підвидом ефіопського жайворонка, однак був визнаний окремим видом.
Поширення і екологія ред.
Ефіопські жайворонки живуть у відкритих кам'янистих напівпустелях Ефіопського нагір'я, місцями порослих чагарниками, на висоті від 1800 до 2500 м над рівнем моря.. Взимку деякі популяції мігрують на більш низку висоту. Під час негніздового періоду зустрічаються зграйками.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Calandrella blanfordi: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 15 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 73. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 листопада 2022.
Джерела ред.
- Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
- Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, ISBN 3-00-011219-7.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |