Вікіпедія

ЖЕК-арт

ЖЕК-арт, ЖКГ-арт, ТСЖ-арт або житлово-комунальне мистецтво (від «житлово-експлуатаційна контора» (також «житлово-комунальне господарство» та «товариство власників житла») та англ. art – «мистецтво») – один з напрямів народної творчості XX – XXI ст., Поширене в країнах пострадянського простору. Для ЖЕК-арту характерним є застосування підручних матеріалів.

Лебідь з автомобільної шини, один із атрибутів ЖЕК-арту

Визначення ред.

Згідно з деякими джерелами в мережі, виникнення терміну пов'язане з однойменною групою ВКонтакте, що відкрився у 2014 році. Автори сторінки довгий час колекціонували знайдені на вулицях та в мережі об'єкти народного облаштування, після чого почали публікувати все це онлайн. Самі автори групи вважають, що правильніше було б назвати це явище ТСЖ-артом (від «товариство власників житла»), але термін ЖЕК-арт (від «житлово-експлуатаційна контора») або ЖКГ-арт (від «житлово-комунальне господарство») виявився більш милозвучним, він і закріпився.[1]

Щодо того, чи є ЖЕК-арт мистецтвом, серед мистецтвознавців немає єдиної точки зору. Частина експертів вважає, що це мистецтво, розглядаючи його як форму аутсайдерського мистецтва або стріт-арту,[2] а інша частина — ні, оскільки, на їхню думку, ЖЕК-арт не може бути мистецтвом доти, доки його не стануть серйозно сприймати критики та поки самі творці дворових «галерей» не почнуть ставитися до свого мистецтва як до творів.[3][4]

Опис ред.

Феномен ЖЕК-арту можна зустріти на всьому пострадянському просторі. Зокрема, в таких країнах, як Росія, Україна, Білорусь та Казахстан. Однак культура робити скульптури та інші композиції з підручних матеріалів також зустрічається в таких країнах, як Бразилія, Угорщина, Нігерія. Тільки в цьому випадку народна творчість обмежується межами приватних володінь.[5][6]

Найбільш часто зустрічаються мотиви ЖЕК-арту:[1][7][8]

  • Клумби, переважно з шин, рідше з пляшок, упакування від йогурту або іншого матеріалу (вторинної сировини)
  • Сюжети та персонажі з шин, переважно лебеді, рідше інші представники флори та фауни
  • М'які іграшки, поодинокі або садово-паркові інсталяції, що складаються з десятків старих іграшок
  • Релігійні об'єкти, тотеми
  • Міські групові ансамблі
  • ЖЕК-арт як роботи сучасних художників

Історія ред.

Походження ред.

Доктор філософських наук Олексій Смирнов вважає, що естетика оформлення міських прибудинкових територій, що використовуються як місце для ігор дітям, склалася наприкінці 1960-х — на початку 1970-х років під впливом радянських мультфільмів.[9]

На думку Інституту дослідження стріт-арту, причиною появи ЖЕК-арту в країнах, що утворилися після розпаду СРСР, стало бажання мешканців міст зробити простір люднішим. У разі, коли будинки та територія навколо зводяться за стандартною схемою, самостійне оформлення двору дозволяє його виділити та натомість інших. Другою причиною, на думку інституту, є той факт, що люди, які жили за радянських часів, жили при дефіциті товарів, а тому звикли робити необхідні речі з підручних коштів, у тому числі й декор для житлових просторів, таких як двір. Третя причина — жителі беруть на себе обов'язки влади, якщо ті не справляються і самостійно упорядковують територію: роблять із автомобільних покришок клумби, гойдалки, звірів, підфарбовують паркани та скульптури, тим самим змінюючи оригінальний вигляд.[10][1]

Поліна Екман з Єкатеринбурзької академії сучасного мистецтва вважає, що ЖЕК-артом переважно займаються жителі перших поверхів багатоквартирних будинків, оскільки ті відчувають прибудинкову територію як свою власність. Це дозволяє мешканцям творити. Тим самим вони відокремлюють свою територію від інших, що належать будинкам по сусідству.[10]

Художник і куратор Дмитро Пілікін припускає, що для появи ЖЕК-арту було досить безхазяйного матеріалу, яким повно оточення, де мешкають громадяни пострадянських країн.[10][11]

Екологічні та законодавчі обмеження ред.

Влада деяких українських міст також бореться з шинами, що застосовуються як декор, через їхню токсичність. Так, у 2021 році у Києві комунальники почали масово прибирати покришки з вулиць міста.[12] Також депутат міської ради Маріуполя Сергій Магера застерігав громадян про шкоду покришок у дворах та на дитячих майданчиках.[13][14]

Щодо ситуації у Росії: згідно зі статтею 36 Житлового кодексу РФ, «власникам житла в багатоквартирному будинку належить спільне майно будинку». До нього входить і прибудинкова територія, що означає теоретичну можливість створення ЖЕК-арту у Росії. Однак у багатьох регіонах розмах застосування автомобільних шин у дворах законодавчо обмежують [6] . Так, влада Єкатеринбурга заборонила прикрашати двори декором зі старих покришок.[15] У інших регіонах Росії подібні ініціативи перебувають на стадії розгляду. Причиною заборон є те, що шини відносяться до відходів III-IV класу небезпеки. Відходи цього класу порушують екосистему, а на відновлення їй потрібно від трьох до десяти років.[16][17] За покришки КК і ТСЖ, що лежать на землі, можуть отримати спочатку припис, а потім і штраф.[18]

З 1 липня 2021 року почав діяти Федеральний закон «Про державний контроль (нагляд) і муніципальний контроль у Російській Федерації». Він змінив процедуру перевірок та запровадив низку додаткових контрольних заходів щодо дотримання обов'язкових вимог та правил поводження з небезпечними для навколишнього середовища речовинами, до яких також входять шини. Проте практична реалізація цієї заборони носить разовий і точковий характер.[19]

Вплив ред.

У липні 2021 року креативним бюро «Золоті тигри Росії» було відкрито онлайн-музей ЖЕК-арту. У ньому зібрано 3D-моделі персонажів, властивих цій народній творчості. На сайті можна почитати історію ЖЕК-арту та зібрати власного персонажа.[20]

Петербурзький художник Артем Бізяєв, також відомий в інтернеті як Oleg Legov, зробив у 2021 році фанатський набір Lego, присвячений атрибутам ЖЕК-арту: Чебурашкам, каплицям та звірам, зробленим з автомобільних шин. Набір був спеціально створений для онлайн-музею ЖЕК-арту.[21]

У лютому 2023 року гравці Atomic Heart виявили всередині гри неодноразові посилання на найхимерніші роботи ЖЕК-арту з реального життя, які раніше стали мемами.[22]

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Жилищно-коммунальное искусство — институт исследования стрит-арта. streetartinstitute.com (ru-RU) . Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
  2. ↑ Даша Трунцова. Шины-лебеди: как ЖЭК-арт вдохновляет дизайнеров и художников. skillbox.ru (рос.). Процитовано 27 березня 2022.
  3. ↑ ЖКХ-арт: патология вкуса, или новое слово в современном искусстве?. Big Picture (рос.). 26 березня 2022. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
  4. ↑ «Кровь, ад и полный трындец». moslenta.ru (рос.). Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 27 березня 2022.
  5. ↑ Музей Жэк Арта. ЖЭК-арт — уникальный советский и постсоветский феномен?. dvor.digital. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
  6. ↑ а б Чтобы было красиво В России запретили украшать дворы покрышками. Зачем люди вообще это делали? Что будет с резиновыми лебедями? И пришел ли ЖЭК-арту конец?. Meduza (рос.). Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 26 березня 2022.
  7. ↑ Татьяна Доукша. ЖЭК-арт: решать проблемы мира, украшая крылечко. культура.екатеринбург.рф.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. ↑ Хтонь или дворовый дадаизм: что такое самарский ЖЭК-арт > Рубрика Новости в Самаре. SGPRESS - Самара, люди, события (ru-RU) . 4 грудня 2020. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 27 березня 2022.
  9. ↑ А.В.Смирнов. Искусство городских дворов: специфика явления и перспективы изучения (PDF). actual-art.org. Архів оригіналу (PDF) за 5 квітня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
  10. ↑ а б в Музей Жэк Арта. 9 причин появления ЖЭК-арта. dvor.digital. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
  11. ↑ Шипулина Н. Б. САМОДЕЯТЕЛЬНЫЙ ДИЗАЙН ГОРОДСКИХ ДВОРОВ ВОЛГОГРАДА В АСПЕКТЕ АНТРОПОЛОГИИ ВЕЩИ (PDF). edu.vspu.ru.
  12. ↑ Конец эпохи ЖЭК-арта из автошин. Коммунальщики объявили войну покрышкам. Хватит ли сил их переработать?. Комментарии Украина (рос.). 30 березня 2021. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 26 березня 2022.
  13. ↑ Илья Варламов (1 липня 2021). Общий враг России и Украины. Teletype (рос.). Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 25 березня 2022.
  14. ↑ Токсичний двір - Вiдео | МТВ. Марiупольське телебачення (рос.). Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 25 березня 2022.
  15. ↑ В Екатеринбурге запретили делать клумбы и лебедей из старых шин. www.e1.ru (рос.). 17 березня 2022. Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
  16. ↑ Музей Жэк Арта. Законно ли творить?. dvor.digital. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
  17. ↑ ООО «Интернет-служба для УО». Можно ли размещать шины во дворах многоквартирных домов и кто отвечает за их вывоз. РосКвартал® (рос.). Процитовано 25 березня 2022.
  18. ↑ Юрий Куроптев (3 липня 2021). Прощай, ЖЭК-арт! В России будут штрафовать за поделки из старых шин во дворах • Звезда. Город (рос.). Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
  19. ↑ Лебеди из покрышек на придомовой территории: новые запреты и несостоявшееся прощание с шинным ЖКХ-артом. gkh365.ru (рос.). Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
  20. ↑ Открылся онлайн-музей ЖЭК-арта. Strelka Mag (рос.). Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
  21. ↑ Художник из Петербурга создал LEGO-проект про типичный российский двор для музея ЖЭК-арта - Новости Мойка78. Новости Мойка78 - Мойка78 - новости (ru-RU) . 20 липня 2021. Процитовано 25 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  22. ↑ Реализм на кончиках пальцев: в Atomic Heart нашли копии всратых дворовых скульптур из реальной жизни. Двач (рос.). 26 лютого 2023. Процитовано 27 лютого 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=ЖЕК-арт&oldid=42314649