Вікіпедія

Еуженіу де Андраде

Португальський поет
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андраде.

Еуженіу де Андраде (порт. Eugénio de Andrade, власне — Жозе Фонтіньяш Рату , порт. José Fontinhas Rato; 19 січня 1923, Повуа-де-Аталайя — 13 червня 2005, Порту) — португальський поет.

Еуженіу де Андраде
порт. José Fontinhas
Ім'я при народженні порт. José Fontinhas Póvoa de Atalaia
Псевдонім Eugénio de Andrade
Народився 19 січня 1923(1923-01-19)[1][2][…]
Фундан[2]
Помер 13 червня 2005(2005-06-13)[1][3][…] (82 роки)
Порту
Країна  Португалія
Діяльність поет, письменник, перекладач
Нагороди
Сайт: cm-fundao.pt/oquefazer/biblioteca
CMNS: Еуженіу де Андраде у Вікісховищі

Біографія ред.

З 1932 року проживав у Лісабоні з матір'ю, яка розійшлася з його батьком. Почав писати вірші з 1936 року, публікуватися — в 1939 році. 1943 року переїхав до Коїмбри, де познайомився з Мігелем Торгу та Едуарду Лоуренсу. З 1947 року і протягом 35 років — службовець Міністерства охорони здоров'я. 1950 року оселився в Порту, де і прожив до кінця життя. В 1990 році відкрив у своєму будинку видавництво «Фундація Еуженіу де Андраде».

2003 року книжка Андраре «Os sulcos da sede» була відзначена Премією поезії португальського Пен-клубу.

Творчість ред.

Пантеїстична лірика Андраде — сплав португальських пісенних традицій з образністю іспанського бароко та сюрреалізму. Набув широкої популярності з виходом книги віршів «Руки і плоди» (1948).

Окрім поезії опублікував декілька збірок прози «Os afluentes do silêncio» (1968), «Rosto precário» (1979) та «À sombra da memória» (1993), а також дві книжки для дітей: «História da égua branca» (1977) та «Aquela nuvem e as outras» (1986).

Перекладач віршів Сапфо, Лорки, Ріцоса, Шара, Борхеса.

Твори ред.

  • Narciso, José Fontinhas. Lisboa: ed. do Autor, 1940.
  • Adolescente. Lisboa: Editorial Império, ed. do Autor, 1942.
  • Pureza. Lisboa: Lisboa: Livraria Francesa, 1945.
  • As māos e os frutos. Lisboa: Portugália,1948.
  • Os amantes sem dinheiro. Lisboa: Centro Bibliográfico, 1950.
  • As palavras interditas. Lisboa: Centro Bibliográfico,1951.
  • Até amanhā. Lisboa: Guimarães, 1956.
  • Coraçāo do dia. Lisboa: Iniciativas, 1958.
  • Mar de setembro. Fora de mercado, tiragem 115 ex., 1961. Lisboa: Guimarães, 1963, 2a ed.
  • Obstinato rigore. Lisboa: Guimarães,1964.
  • Obscuro domínio. Porto: Inova, 1971.
  • Véspera da água. Porto: Inova,1973.
  • Escrita da terra e outros epitáfios. Porto: Inova, 1974.
  • Limiar dos pássaros. Porto: Limiar, 1976.
  • Memória doutro rio. Porto: Limiar, 1978.
  • Matéria solar. Porto: Limiar, 1980.
  • O peso da sombra. Porto: Limiar, 1982.
  • Branco no branco. Porto: Limiar, 1984.
  • Aquela nuvem e outras. Porto: Asa,1986.
  • Contra a obscuridade. In PP-C, Lisboa: Círculo de Leitores, 1987.
  • Vertentes do olhar. Porto: Limiar, 1987.
  • O outro nome da terra. Porto: Limiar, 1988.
  • Rente ao dizer. Porto: Fundação Eugénio de Andrade, 1992.
  • Ofício de paciência. Porto: Fundação Eugénio de Andrade, 1994.
  • O sal da lingua. Porto: Fundação Eugénio de Andrade, 1995.
  • Lugares do lume. Porto: Fundação Eugénio de Andrade, 1998.
  • Os sulcos da sede. Madrid: Calambur-Editora Regional de Extremadura, 2001, texto portugués e Trad. de J. A. Cilleruelo; Vila Nova de Famalicão: Quasi Edições, 2007, 2a ed.
  • Poesia e prosa (1940—1979), 2 томи, 1980.
  • Poesia e prosa (1940—1980), 1981; 2-ге, розширене видання.
  • Poesia e prosa (1940—1986). Lisboa: Círculo de Leitores, 1987, 3 томи.

Визнання ред.

Лауреат численних національних і міжнародних нагород, зокрема найвизначнішої премії португаломовної літератури, Премії Камоенса (2001). Вірші перекладені на більшість європейських мов.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 92. — ISBN 978-2-221-06888-5
  3. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  4. ↑ SNAC — 2010.

Література ред.

  • Cruz Santos J. da. Aproximações a Eugénio de Andrade. Porto: ASA, 2000.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Еуженіу_де_Андраде&oldid=34901575