Ет-Телль-ель-Кебір
Ет-Телль-ель-Кебір, іноді Тель-ель-Кебір(у перекладі укр. великий пагорб чи укр. велика оаза, за іншими даними укр. високе сонце) — місто в Єгипті, у мухафазі Ісмаїлія. Розташоване на прісноводному каналі Ісмаїлія. Через місто проходить залізниця, яка пов'язує місто Ісмаїлія з Заказіком і Каїром.
| Ет-Телль-ель-Кебір араб. التل الكبير | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Основні дані | ||||
| 30°32′44.000000101599″ пн. ш. 31°46′41.000000101605″ сх. д. / 30.54556° пн. ш. 31.77806° сх. д. | ||||
| Країна |
 Єгипет | |||
| Регіон | Ісмаїлія | |||
| Столиця для | Tall al Kabird (markas of Egypt) | |||
| Площа | 67,69 км² | |||
| Населення | 27000 | |||
| Водойма | Прісноводний канал Ісмаїлія | |||
| Часовий пояс | UTC+2 | |||
| GeoNames | 359710 | |||
| OSM | ↑3062184 ·R (Ісмаїлія) | |||
| Поштові індекси | 41626 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | ismailia.gov.eg/Governorate-entities/Pages/GovernorateDetails.aspx?entitieCode=8 | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
  Ет-Телль-ель-Кебір Ет-Телль-ель-Кебір (Єгипет) | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Ет-Телль-ель-Кебір у Вікісховищі | ||||
Історія
ред.XIX століття
ред._p247_BATTLE_OF_TEL-EL-KEBIR_(1882).jpg)
У 1882 році поблизу тодішнього села Телль-ель-Кебір у ході англо-єгипетської війни 1882 року відбулася вирішальна битва біля Тель-ель-Кебір між англійськими та єгипетськими військами. Англійський корпус під командуванням Гарнета Вулзлі розгромив єгипетську армію 13 вересня та взяв у полон її командувача Орабі-пашу.[1][2]
Табір біженців з Росії
ред.Під час Першої світової війни в пустелі поблизу села Тель-ель-Кебір англійці розмістили наметове містечко для солдатів, переважно австралійських. Також поруч побудували табір для військовополонених.
Після війни, у 1919—1921 роках цей табір використовували для тимчасового проживання та лікування для білогвардійців та інших біженців з Росії. Табір складався з госпіталю та двох поселень: для біженців з родинами та військових, що одужували. Поселення були обнесені колючим дротом та охоронялися англійськими солдатами родом з Індії. Тель-ель-Кебірський табір у середині 1920 року був найбільшим поселнням емігрантів з Росії у Єгипті.
Біженці жили в наметах з полотна без вікон та підлоги. В наметах були дерев'яні тумбочки та металеві ліжка з матрацом, маленькою подушкою, ковдрою, протимоскітним пологом, але без білизни. У військовому таборі лише офіцери мали ліжка, солдати спали на землі. Біженцям заборонялося залишати пустелю. У таборі були відкриті школи, церкви, магазини, майстерні, було створено духовий оркестр і театр.
У березні 1920 року на транспортному судні «Гельмгорн Касл» (англ. HMHS Glengorm Castle) прибуло більше 1300 біженців, яких відправили до Тель-ель-Кебіру. У квітні прибули кадети з Донського кадетського корпусу[ru], який у лютому 1920 року евакуювали з Новоросійська на пароплаві «Саратов». Англійська влада розмістила частину корпусу в таборі поблизу села, пізніше корпус було переведено до міста Ісмаїлія, а в кінці 1922 року розформовано. У травні 1920 року після ліквідації Аббасійського табору російських біженців, до Тель-ель-Кебіру прибула ще група хворих та поранених, близько 600 осіб. На початку 1921 року табір було ліквідовано, а його мешканців переведено до Сиді-Бишру, поблизу Олександрії.[3]
Серед біженців у таборі були письменники Сергій Потрєсов і Олександр Яблоновський, художник Іван Білібін, правознавець Аркадій Фатєєв[ru], лікарка-хірург Надія Добровольська.[4]. Серед кадетів Донського корпусу був майбутній поет Микола Воробйов[ru].
У таборі також сформувався український гурток, який видавав часопис «На руїнах».[5]
За час існування табору багато його мешканців померли від поранень та хвороб. Їх ховали на окремій ділянці військового цвинтара Ет-Телль-ель-Кебіру.[6]
Населення
ред.За переписом населення 2006 року в місті мешкало 26891 осіб. За переписом 2017 року населення збільшилося, й за оцінкою 2018 року склало 43459 осіб.[7]
Джерела
ред.- ↑ Battle of Tel-el-Kebir. War in Egypt and Sudan. Britishbattles.com [Архівовано 23 вересня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Egypt. 1882. British Empire website [Архівовано 6 липня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Н.Воробьев. Египет. Александрия, лагеря Сиди-Бишр и Тель-Эль-Кебир. Фрагмент воспоминаний о Донском кадетском корпусе. Русский Париж [Архівовано 23 травня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Сергей Яблоновский. Из беженских скитаний. «Наше Наследие», № 85, 2008 [Архівовано 7 червня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ «Письмо з Просвіти»: Львів, січень 1922.
- ↑ Игумен Ростислав (Колупаев). 1.1 Египет. Глава 2 Жизнь русской колонии. Русские в Северной Африке. Rabat, 1999 - Обнинск, 2004 [Архівовано 29 липня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Міста Єгипту на сайті citypopulation.de [Архівовано 9 жовтня 2015 у Wayback Machine.](англ.)