Етьєн Паскаль

французький математик

Етьє́н Паска́ль (фр. Étienne Pascal; 2 травня 1588, Клермон-Ферран, Французьке королівство — 24 вересня 1651, Париж) — французький чиновник, юрист, математик, батько відомого науковця Блеза Паскаля.

Етьєн Паскаль
фр. Étienne Pascal
Народився2 травня 1588(1588-05-02)[1]
Клермон-Ферран, Французьке королівство
Помер24 вересня 1651(1651-09-24)[1][2] (63 роки)
Париж, Французьке королівство
ПохованняЦерква Сент-Етьєн-дю-Мон[3]
Країна Франція
Діяльністьправник, математик, податківець
Alma materПравничий факультет Паризького університетуd (1610)[1]
Знання мовфранцузька[4]
ЗакладCourt of Aidsd[1] і Bureau des Finances of Rouend[1]
Magnum opusравлик Паскаля
БатькоMartin Pascal de Monsd
МатиMarguerite Pascal de Monsd[5]
У шлюбі зAntoinette Begond
ДітиБлез Паскаль, Жаклін Паскаль і Жильберта Пер'єd

Біографія

ред.
 
Будинок, у якому мешкало сімейство Паскалів у Клермоні

Народився у сім'ї казначея Франції Мартіна Паскаля і Маргарити Паскаль де Монс[6].

З 1608 року навчався на юридичному факультеті у Сорбонні, де здобув у 1610 році диплом юриста. Того ж року він повернувся до Клермона та обійняв посаду радника у Нижній Оверні — районі, прилеглому до Клермона.

У 1616 році у віці 28 років оженився на двадцятирічній Антуанетті Бегон (1596—1626), дочці сенешаля. У подружжя народилось четверо дітей. Старша дочка, Антуанетта, з'явилась на світ у грудні 1617 року й померла через декілька днів, не доживши навіть до свого хрещення. У січні 1620 року народилась Жильберта, у червні 1623 року — син Блез, а у жовтні 1625 — дочка Жаклін (1625—1661).

Антуанетта Бегон померла у 1626 році. Після її смерті Етьєн більше не вступав у шлюб й виховував дітей сам.

Служив податковим чиновником, юристом і вважався багатим представником дворянства мантії[fr]).

У 1631 году, через п'ять років після смерті дружини[6], Етьєн Паскаль перебрався з дітьми до Парижа. Після прибуття в столицю сім'я незабаром найняла покоївкою Луїзу Дельфах, яка в згодом стала фактично членом родини.

Наукова діяльність

ред.

Етьєн Паскаль цікавився наукою й математикою, зокрема, та був членом гуртка Мерсенна. За дорученням кардинала Рішельє у 1634 році увійшов до наукового комітету (у якому також були математики П'єр Ерігон[fr] та Клод Мідорж[fr]), створеного для оцінювання практичної застосовності способу визначення довготи за рухом Місяця, запропонованого Жаном-Батістом Мореном[en].

Етьєн Паскаль вивчав властивості плоскої геометричної фігури (алгебричної кривої 4-го порядку), яку на його честь назвали за його іменем равликом Паскаля.

Примітки

ред.
  1. а б в г д е Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  2. а б Complete Dictionary of Scientific BiographyДетройт: Charles Scribner's Sons, 2008. — ISBN 978-0-684-31559-1
  3. Find a Grave — 1996.
  4. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  5. https://journals.openedition.org/ccibp/626?lang=en
  6. а б John J. O'Connor, E F Robertson (August 2006). Étienne Pascal (англ.). University of St. Andrews, Scotland. Архів оригіналу за 19 квітня 2010. Процитовано 17 липня 2019.

Джерела

ред.
  • Тарасов Б. Н. Блез Паскаль. — М. : Молодая гвардия, 1979. — 334 с.
  • Jean Dhombres, Joël Sakharovitch. Desargues en son temps. — Paris : Librairie scientifique A. Blanchard, 1994. — 483 с. — ISBN 2-85367-188-7.