Вікіпедія

Ер-Рамаді

Ер-Рамаді (араб. الرمادي‎‎‎) — місто в центральному Іраку, за 110 км на захід від Багдада [1], на висоті 50 м над рівнем моря [2]. На північ і захід від Ер-Рамаді протікає річка Євфрат, на схід та південь розташовані передмістя. Столиця мухафази Анбар[3].

Ер-Рамаді
араб. الرمادي‎‎‎
Мечеть Рамаді
Основні дані
33°25′ пн. ш. 43°18′ сх. д. / 33.417° пн. ш. 43.300° сх. д. / 33.417; 43.300
Країна Ірак Ірак
Регіон Анбар (мухафаза)
Столиця для Анбар (governorate of Iraq)
Засновано 1869
Населення 483,209 осіб
Висота НРМ 50 м
Часовий пояс UTC+3 (Анбар)
GeoNames 98717
Поштові індекси 31001
Міська влада
Мапа
Мапа
Ер-Рамаді. Карта розташування: Ірак
Ер-Рамаді
Ер-Рамаді
Ер-Рамаді (Ірак)
CMNS: Ер-Рамаді у Вікісховищі

Місто було засноване в 1879 році. Населення Ер-Рамаді складає 874 543 мешканців (2005), за іншими даними — перевищує 400 000 [4].. Більшість жителів — мусульмани-суніти з племені дулаїм. Ер-Рамаді є південно-західною вершиною «сунітського трикутника» в Іраку.

Місто займає стратегічне розташування на Євфраті та на дорозі на захід в Сирію та Йорданію. Це зробило його центром торгівлі, завдяки якій місто досягло значного процвітання. У листопаді 1917 року під час Першої світової війни тут билися британські війська під командуванням генерала Мода[en]. (Див. Месопотамська кампанія). Під час окупації Іраку з боку США місто було центром опору. Оскільки тут проходить основна залізниця, що веде до Сирії, американці довгий час підозрювали, що в Рамаді знаходиться військова база повстанців (Битва за Рамаді). У травні 2015 року бойовики ІД захопили місто. 28 грудня 2015 року іракський уряд заявив, що зміг відбити Рамаді у ІД [5].

В місті розташована гребля Рамаді, яка відсікає води Євфрату до озера Ель-Хаббанія.

Географія ред.

На початок XXI століття Рамаді мав приблизно 15 км зі сходу на захід і 12 км з півночі на південь. Центр міста щільно забудований, його оточують численні житлові квартали. Центр міста обмежений на півночі Євфратом, на сході — передмістями, на півдні — залізницею між Багдадом і Хадітою, а на заході — каналом Хаббанія. Більше передмість є на захід і північний захід від каналу та на північ від Євфрату. [6]

Центр міста з’єднано з передмістями двома великими мостами, один через Євфрат, а інший через канал, тоді як західне та північне передмістя з’єднані великою магістраллю, яка перетинає Євфрат на північ від міста. Різні племінні групи живуть в окремих районах у передмістях [6], Передмістя широко пересічені каналами, які використовуються для зрошення сільськогосподарських угідь навколо міста. [7]

Невеликий час від заснування міста означає, що в ньому переважають сучасні бетонні будівлі, переважно дво- або триповерхові з плоскими дахами, але з низкою вищих будівель у центрі міста та те що йому бракує рис, типових для старих іракських міст, таких як касба. Семиповерхова міська лікарня, побудована японцями, є найвищою будівлею в Рамаді. Місто сильно постраждало під час війни в Іраку та повстанців. Багато будівель було зруйновано та стали непридатними для проживання. [8]

Клімат ред.

Рамаді має спекотний пустельний клімат (BWh) за системою класифікації клімату Кеппена. Найбільше опадів випадає взимку. Середньорічна температура становить 22,4 °C. Щорічно випадає близько 115 мм опадів. У теплі місяці часто відбуваються піщані бурі. [9]

Клімат Ер-Рамаді
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній максимум, °C 15,1 18,3 24,2 29,9 36,1 40,9 43,5 43,6 39,2 32,7 22,4 16,4
Середній мінімум, °C 5,2 7,1 11,6 16,9 22,8 27,5 30,0 29,8 25,6 20,1 11,6 6,9
Норма опадів, мм 21 20 18 11 3 0 0 0 0 7 18 21
Вологість повітря, % 66 54 36 29 22 17 17 19 24 33 51 64
Джерело: climate-data.org[10]

Історія ред.

Рамаді знаходиться на родючій, зрошуваній, алювіальній рівнині, в межах іракського «сунітського трикутника». Поселення на цьому терені існувало вже до 1836, коли британський дослідник Френсіс Родон Чесні[en] пройшов на паровому катері по Євфрату. Він описав це поселення як «дуже маленьке містечко» і зазначив, що чорні намети бедуїнів можна побачити вздовж обох берегів річки по всьому шляху від Рамаді до Фаллуджі [11]. Сучасне місто було засноване в 1869 Мідхат-пашею, османським валі (губернатором) Багдада. Османи прагнули контролювати раніше кочове плем'я дулаїм у рамках програми упокорення бедуїнських племен Іраку за допомогою надання їм спадкових земель, сподіваючись, що це міцніше прив'яже їх до держави [6] [12].

Світові війни ред.

Рамаді двічі був ареною боїв між британцями та турками під час Першої світової війни. У березні 1917 року турецькі війська відступили з Фаллуджі до Рамаді. Британська армія генерал-лейтенанта Мода спробувала вибити турецький гарнізон у липні 1917 року, але зазнали труднощів через спеку як вдень, так і вночі. 600 британських солдатів (плюс кавалерія) протистояли 1000 туркам із шістьма гарматами. Напад британців закінчився поразкою — виснаження, дезорганізація та несподівана піщана буря змусили Мода припинити атаки з великими втратами. Понад половини з 566 британських втрат були спричинені тепловими ударами [13].

Мод знову спробував взяти Рамаді у вересні 1917 року. Атаку генерал-майора Брукінгса було краще організовано, британцям вдалося відрізати туркам шлях до відступу, і багато солдатів турецького гарнізону було вбито або змушено здатися. Таким чином, англійці змогли взяти Рамаді під контроль [13].

Рамаді знову став ареною бойових дій під час Другої світової війни після Військового перевороту в Іраку. Очільник перевороту, Рашид Алі аль-Гайлані, ініціював облогу британської бази ВПС Хаббанія біля Рамаді. Це призвело до британської контратаки та короткої англо-іракської війни. Іракська бригада захопила Рамаді під приводом навчань. Британці сформували спеціальну групу військ Habforce[en] і стрімко відбили Хабанію, що дозволило їм відновити контроль над Рамаді [14].

Післявоєнна історія ред.

Гребля Рамаді[en] була побудована неподалік міста в 1955 році, щоб наповнити водою озеро Ель-Хаббанія[en] на південний схід від міста [15]. Анбарський університет[en] був заснований у місті в 1987 році, завдяки чому в місті склалася більш ліберальна та світська культура, ніж в інших містах «сунітського трикутника». [16] Багато високопосадовців правлячої партії Баас були родом з Рамаді. Його місцеві еліти тісно пов'язані з режимом. Племена Анбар у місті та його околицях були значною мірою лояльні до режиму, в Рамаді базувалися підрозділи військових інженерів іракської армії, спецпідрозділи, проживали багато чинних і вищих офіцерів що вийшли на пенсію [17].

Рамаді був ареною великомасштабних демонстрацій проти Саддама Хусейна в 1995 році, що було унікальним для міст сунітського Іраку, де підтримка Саддама була значною [16]. Демонстрації були викликані стратою Саддамом видного члена племені Дулаїм, генерала ВПС Мухаммада аль-Мадхлума Дулаїмі та трьох інших офіцерів з Рамаді. Після їх страти тіла були відправлені до Ер-Рамаді. Сили безпеки придушили демонстрації, і Саддам згодом ставився до членів племені Дулаїм з недовірою [18].

Війна в Іраку та іракський повстанський рух ред.

Політика «дебаасифікації» та розформування іракської армії, що проводили США після вторгнення до Іраку у 2003 році, в Рамаді проходили особливо важко через його тісні зв'язки з партією та армією. Багато високопосадовців та військових діячів міста раптом виявилися виключеними з суспільного життя. Це призвело до ескалації насильства у місті та початку атак проти коаліційних сил. В результаті Рамаді став осередком заколоту між 2003 і 2006 роками і сильно постраждав під час війни в Іраку [17].

Під владою Ісламської держави ред.

15 травня 2015 року Рамаді був захоплений бойовиками ІД. CNN повідомляло, що бойовики ІД захопили в полон понад 50 співробітників служб безпеки міста під час штурму. Прапор ІД був піднятий над будівлею мерії Рамаді [19]. До 17 травня 2015 року Рамаді був повністю захоплений бойовиками ІД [20].

У листопаді 2015 року іракські урядові війська завершили оточення Рамаді [21].

22 грудня армія Іраку розпочала операцію із захоплення Рамаді від ІД. 10 лютого 2016 року від іракської влади надійшло останнє повідомлення про повну зачистку міста від військ ІД.

Примітки ред.

  1. ↑ Ramadiyah / Ar Ramadi [Архівовано 2009-07-26 у Wayback Machine.] www.globalsecurity.org
  2. ↑ Ar Ramadi, Iraq Page (англ.). Fallingrain Global Gazetteer. Архів оригіналу за 30 грудня 2013. Процитовано 29 грудня 2013.
  3. ↑ http://www.globalsecurity.org/military/world/iraq/ramadiyah.htm [Архівовано 26 липня 2009 у Wayback Machine.].
  4. ↑ Fitzsimmons, Michael. Governance, Identity, and Counterinsurgency: Evidence from Ramadi and Tal Afar (enlarged Edition) (англ.). — Institute of Strategic Studies, 2013. — P. 21. — ISBN 978-1-304-05185-1.
  5. ↑ Iraqi Army Says It Has Retaken City Of Ramadi From ISIS. Huffington Post. Reuters. 28 грудня 2015. Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 28 грудня 2015.
  6. ↑ а б в DiMarco, Louis A. (20 November 2012). Concrete Hell: Urban Warfare From Stalingrad to Iraq. Osprey Publishing. с. 190. ISBN 978-1-78200-313-7.
  7. ↑ Munier, Gilles (2004). Iraq: an illustrated history and guide. Arris. ISBN 9781844370184.
  8. ↑ DiMarco (2012), p. 191
  9. ↑ Iraq climate: average weather, temperature, precipitation, best time. www.climatestotravel.com. Процитовано 2 червня 2020.
  10. ↑ Ramadi Climate. Climate data. Процитовано 26 жовтня 2023.
  11. ↑ Chesney, Francis Rawdon (1868). Narrative of the Euphrates Expedition: Carried on by Order of the British Government During the Years 1835, 1836, and 1837. Longmans, Green, and Company. с. 281.
  12. ↑ Abu-Rabia, Aref (2001). A Bedouin Century: Education and Development Among the Negev Tribes in the 20th Century. Berghahn Books. с. 148. ISBN 978-1-57181-832-4.
  13. ↑ а б Richman, Christopher J. (September 2005). Tucker, Spencer C. (ред.). Encyclopedia Of World War I: A Political, Social, And Military History. Roberts, Priscilla Mary. ABC-CLIO. с. 966—67. ISBN 978-1-85109-420-2.
  14. ↑ Sheppard, Eric William (1943). The Army from January 1941 to March 1942. Hutchinson & Company, Limited. с. 150.
  15. ↑ "Al-Ramādī." Britannica School. Encyclopædia Britannica, Inc., 2015. Web. 18 May. 2015.
  16. ↑ а б Fitzsimmons (2013), p. 22
  17. ↑ а б Fitzsimmons (2013), p. 23
  18. ↑ Hashim, Ahmed (2005). Insurgency and Counter-insurgency in Iraq. Cornell University Press. с. 105. ISBN 0-8014-4452-7.
  19. ↑ Alkhshali, Hamdi; Basil, Yousuf; Botelho, Greg (15 May 2015). ISIS on offensive in Iraq's Ramadi, governor says. CNN.
  20. ↑ IS jihadists take Ramadi but pinned back in Palmyra. Yahoo News. 17 May 2015.
  21. ↑ Islamic State conflict: Iraqi forces 'move into Ramadi'. BBC News. 22 December 2015. Процитовано 22 грудня 2015.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ер-Рамаді&oldid=42311992