Ерілік Ерістін

Ерілік Ерісті́н (якут. Эрилик Эристиин; справжні ім'я і прізвище — Семен Степанович Яковлєв; нар. 24 січня 1892, Чакир — пом. 6 листопада 1942, Толон) — якутський радянський письменник; член Спілки письменників СРСР з 1938 року.

Ерілік Ерістін
Народився	24 січня 1892(1892-01-24) Чурапчинський улус, Якутська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РСФРР
Помер	6 жовтня 1942(1942-10-06) (50 років) Tolond, Чурапчинський улус, Якутська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	письменник, драматург, публіцист
Сфера роботи	творче та професійне письмоd і публіцистика
Мова творів	якутська
Жанр	соціалістичний реалізм
Партія	КПРС

Біографія

Народився 12 [24] січня 1892(18920124) року в селі Чатирі (тепер Чурапчинський улус, Якутія, РФ). Брав участь у встановленні радянської влади у Якутії. Член РКП(б) з 1924 року.

Помер 6 листопада 1942 року в селі Толоні Чурапчинського району Якутії.

Творчість

Друкувався з 1923 року. Автор творів:

• повість «Несподівана радість» (1928);
• повість «Сини революції» (1936);
• повість «Хвилювання» (1937);
• повість «Виконання заповіту» (1938);
• роман «Молодість Марикчана» (1942).

Пам'ять

• Спілка письменників Якутії і радгосп імені Еріліка Ерістіна засновували щорічну літературну премію його імені за кращі художні твори на сільську тематику;
• На батьківщині письменника в селі Чакир Чурапчинського улусу відкрито Будинок-музей.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.