Ерн Володимир Францович

Володимир Францевич Ерн (5 (17) серпня 1882, Тіфліс, Російська імперія — 29 квітня (12 травня) 1917, Москва, Російська імперія) — російський філософ, рідний брат російського військового діяча, білого емігранта Миколи Ерна.

Ерн Володимир Францович
Народився 5 (17) серпня 1882[1]
Тифліс, Російська імперія
Помер 29 квітня 1917(1917-04-29)[1] (34 роки)
Москва, Російська імперія
·нефрит
Поховання Новодівичий цвинтар
Діяльність філософ
Alma mater Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d] (1904)
Заклад Імператорський Московський університетd

CMNS: Ерн Володимир Францович у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився в Тифлісі в 1882 в дворянській родині німецько-шведсько-польсько-російського походження[2]. Син Г. А. Ареф'єва, після усиновлення (1884) отримав прізвище та по батькові вітчима. Навчався у Тифліській гімназії. Однокласник Павла Флоренського[3]. У 1900—1904 роках. вивчає філософію на історико-філологічному факультеті Московського університету, згодом доцент та професор. У 1905 р. був серед засновників «Християнського братства боротьби», який виступав із позицій християнського соціалізму та підтримки революційного руху. 1906 року серед організаторів Релігійно-філософського товариства пам'яті Вл. Соловйова у Москві, бере активну участь у роботі товариства, читає лекції на тему «Соціалізм і християнство». Співпрацює із видавництвом «Шлях». На кшталт ідей християнського платонізму (передусім — східної патристики) та ідей В. С. Соловйова, Ерн розвинув вчення про логос як творчий початок буття[4]. Як підкреслював філософ та публіцист Н. О. Лоський,

  По учению Эрна, логос есть конкретное живое существо, вторая ипостась Троицы, воплощенная и присутствующая в историческом процессе. Эрн называет свою философию «логизмом». Его кн. «Борьба за логос» — это сборник очерков, в которых он противопоставляет 2 философские тенденции — рационализм и свой «логизм». Рационализм исследует субъективные данные опыта и их разработку в соответствии с формальными правилами логики, т. е. понимания[5]...  

У своїх зрілих роботах Ерн виступає проти характерної на той час модернізації православ'я. У 1912 р. публікує працю «Г. С. Сковорода . Життя та вчення». У 1914 р. захищає магістерську дисертацію «Розміні та її теорія знання». Після захисту магістерської дисертації затверджено приват-доцентом Московського університету.[6]

У 1915 р. побачила світ брошура Володимира Ерна «Меч та Хрест. Стаття про сучасні події», присвячена завданням православного патріотизму під час Першої світової війни .

У 1916 р. Ерн готує докторську дисертацію «Філософія Джоберті» (не встиг захистити). Помер від нефриту у 1917 році. Похований на Новодівичому цвинтарі (3 діл.).

Твори ред.

Примітки ред.

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Борьба за Логос
  3. Императорский Московский университет, 2010, с. 864.
  4. См. сборник «Борьба за Логос», 1911.
  5. Н. Лосский, Большая энциклопедия русского народа.
  6. Императорский Московский университет, 2010, с. 865.

Література ред.

  • Поляков Л. Ст. Вчення Ст. Ерна про російську філософію // Релігійно-ідеалістична філософія в Росії XIX—XX ст. — М., 1998. — С. 85-105.
  • Марченка О. Ст. У пошуках своєрідності російської філософії: У. Ф. Ерн// Філософія в Росії XIX — поч. XX ст.: Наступність ідей та пошуки самобутності. — М., 1991. — С. 101—113
  • В'юнник Є. Володимир Францович Ерн // Літературне навчання. 1991. — № 2. — С. 141—146.
  • Императорский Московский университет: 1755-1917 : энциклопедический словарь / А. Ю. Андреев, Д. А. Цыганков. — М. : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2010. — С. 864—865. — 2000 прим. — ISBN 978-5-8243-1429-8.

Посилання ред.